Важливо

За воду платитимемо вдвічі дорожче, або носитимемо її відрами

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Минулого літа майже всі великі міста України, в тому числі й Кіровоград, відчутно підвищили ціну на водопостачання. Дісталися нові тарифи й Бобринця.

На позачерговому засіданні міськвиконкому, зваживши всі «за» і «проти», які звучали на попередніх громадських слуханнях, дали добро на нову ціну — з грудня 2014-го вода в Бобринці подорожчає майже вдвічі (офіційне повідомлення «Міськводоканалу» розміщено в черговому номері районної газети). Спочатку ж пропонувалося підняти тарифи навіть втричі.

«Порівняно зі старими тарифами підвищення доволі відчутне. Але востаннє вода в Бобринці дорожчала ще в 2007 році, — каже міський голова Бобринця Леонід Кравченко. — За цей час гривня знецінилася майже вполовину. Міська влада ніколи не мала бажання безпідставно підвищувати тарифи — до цього підштовхує здорожчання складових собівартості. Адже ми бачимо, як повзуть угору ціни на електроенергію, пальне, матеріали, зростала мінімальна зарплата, а все це входить до калькуляції послуг водоканалу. Як вони за таких умов можуть залишатися незмінними, не заганяючи підприємство у боргову яму?».

Щоб не бути голослівними, економісти «Міськводоканалу» доводили необхідність підвищення тарифів, що називається, з цифрами в руках.

Однак цього вкрай мало. Вже нині збитки «Міськводоканалу» становлять 144 тисячі гривень. Бобринчани, в яких добра пам’ять, і самі можуть порівняти ціни на електроенергію, пальне, вартість труб, «мінімалку» тощо в 2007-му й нині, коли ціни мало не щодня скачуть угору. Стара трубопровідна мережа бобринецького водогону становить майже 40 кілометрів. Про заміну труб наразі навіть не йдеться, адже треба й людські, й матеріальні ресурси, щоб хоч якось утримувати збудоване багато десятиліть тому. Щороку на водогоні трапляється до 200 (!) аварій, які треба комусь і чимось ліквідовувати. Міська рада виділила 30 тисяч на заміну насоса, а треба замінити ще 30 насосів. І таких «треба» в міськводоканалі, мов краплин у діжці. Навіть не кажучи про якусь модернізацію чи необхідність проведення відповідних робіт на першому підйомі водогону, адже водосховище на Сугоклії, звідки бере воду весь Бобринець, замулюється. Зі слів економістів «Міськводоканалу», нові тарифи дадуть можливість погасити борги й вийти підприємству бодай «на нулі».

«Будь-яке підвищення тарифів неприємне й болюче, — ділиться думками член міськвиконкому, колишній головний санітарний лікар Бобринецького району Валентин Манько. — Однак в нинішній ситуації, аби зберегти «Міськводоканал» і не залишити Бобринець без централізованого водопостачання, — цей крок цілком необхідний. Окрім того, в людей будуть робочі місця, вони матимуть можливість отримати заборговане і, сподіваюся, вчасну зарплату. Було б непогано, аби в країні вода коштувала однаково для всіх мешканців. А то виходить: у Кіровограді одна ціна, у Києві — інша, у Малій Висці — ще інша. Але у нас досить довга мережа водогону і водночас низький рівень споживання».

Обговорюючи питання ціни на воду в Бобринці, члени міськвиконкому згадали й безводну Устинівку. В сусідньому райцентрі дохазяйнувалися до того, що навіть у районній лікарні санітарки воду носять відрами зі ржавої бочки, яку раз на три дні заповнює водовоз. Навіть дитяче відділення не виняток: помити тут дитину неможливо, бо вода з бочки — технічна. А всі неподобства через те, що водна мережа селища давно загублена і з кранів вода не тече. Альтернативи Сугокліївському водосховищу Бобринець не має. Тому мусимо дбати про старенький водогін, аби не носити воду хтозна звідки.

Ігор ЛЕУС для Першої електронної газети.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар