Цього тижня в обласному краєзнавчому музеї відкрили фотовиставку «Обличчя спротиву Голодомору», на якій показали портрети мешканців Кіровоградщини, розстріляних чи висланих у заслання радянською владою через супротив комуністичному режиму в 30-ті роки.
Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією музею.
Автор виставки – дослідник подій Голодомору 1932-1933 років на Центральноукраїнських землях Сергій Мілютін. На основі документів із обласного держархіву йому вдалося відновити історії життя і загобелі десяти жителів Кіровоградщини, які у 1932 – 1933 рр. виступили проти хлібозаготівельних заходів радянської влади.
«Дуже важливо говорити, що під час Голодомору українці чинили спротив московському режиму. Найбільше даних про опір людей є у спеціальних донесеннях співробітників Державного політичного управління (ДПУ) та архівно-слідчих справах, – пояснює Сергій Мілютін. – Аналіз цих документів дає підстави стверджувати, що наші земляки активно виступали проти хлібозаготівель, здійснювали саботаж, намагалися організувати масовий невихід на роботу, приховували зерно, нападали на представників буксирних бригад та підпалювали хати представників партійно-господарської верхівки причетних до відбирання продуктів.
Найбільший спротив чинили мешканці сіл, які під час Національно-визвольних змагань 1917–1921 років були осередками повстанського руху самостійницької орієнтації, а саме: Богодарівка, Гурівка, Диківка, Дмитрівка, Інженерівка, Макариха, Федвар (нині Підлісне) та Цибулеве».
Як наголошує директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко, тема супротиву комуністичному режиму тривалий час залишалась поза увагою дослідників. Тож мета виставки – розпочати процес повернення імен людей, які навіть в тих жорстоких умовах – голоду та смерті, – не побоялися стати проти тоталітарного радянського режиму та злочинів, які він чинив на теренах України.
Публікуємо їхні імена:
Андрій Прокопенко (1887 або 1888 р. н.) с. Богодарівка, хлібороб, виступав з критикою соціально-економічної політики влади, Виступав проти заходів колективізації, на зібраннях пропонував організувати колективи наступним чином: окремо бідняцькі, середняцькі та куркульські. Захищав куркулів й називав їх справжніми трудівниками. Засуджений до 3 років заслання.
Лук’ян Ремінний (1905 р. н.) с. Богодарівка, член колгоспу «Робітник». Виступав проти хлібозаготівель. У протоколі допиту зазначено, що Л. Ремінний підійшов до молодої компанії і завів розмову: «Ну, як вам хлопці гуляється на голодний шлунок? Треба більше працювати в колгоспі і вивозити хліб закордон, тоді вас повісять на червону дошку, а їсти не треба». Засуджений до 3 років заслання.
Іван Галат (1900 р. н.) с. Інженерівка, коваль у колгоспі імені Жовтня. У приватній розмові заявив: «Все одно ми від держави хліба не отримаємо, люди минулого року голодували, поздихали від голоду і зараз знову хочуть довести до цього, не слід виходити на роботу». Помер у засланні.
Андрій Лубенець (1907 р. н.) с. Іванківці. Походив з родини заможних селян. Критикував колгоспну систему та розповсюджував інформацію про те, що люди помирають від голоду. Ув’язнений у концтабір на 3 роки.
Григорій Шило (1885 р. н.) народився у с. Чутівка, проживав у с. Веселий Кут. За матеріалами ДПУ під час Української революції 1917–1921 рр. воював у складі повстанського загону Пилипа Хмари. Закликав не ходити на роботу до колгоспу і саботувати хлібозаготівлі. Засланий до Казахстану.
Сидір Запорожчук (1884 або 1887 р. н.) проживав у м. Голованівськ. У 1928 р. намагався організувати артіль із залученням до неї заможних селян. Неодноразово виступав проти колективізації та хлібозаготівель. Є відомості, що С. Запорожчук брав активну участь у «волинці» 1930 року, а також очолював громаду віруючих односельчан, які вимагали відкрити храм в Голованівську. У 1932 р. виступав проти прийняття плану й наголошував, що хліб будуть їсти комуністи, але точно не колгоспники. Засуджений до 3 років заслання.
Гурій Колоусов (1906 р. н.) с. Цибулеве. У серпні 1932 р. під час сільськогосподарських робіт висловив думку, що в колгоспі немає сенсу працювати, оскільки влада все одно відбере все зерно і залишить трудівників голодувати. 07 грудня 1932 р. заарештований Знам’янським РВ ДПУ. Засуджений до 3 років заслання у Північний край.
Петро Степанович Прошковський, 1901 р. н., етнічний поляк. У 1914 р. через війну був змушений перебратися на територію Голованівщини. У 1920 р. допомагав співвітчизникам, які проживали в Україні повернутися до Польщі. Систематично критикував політику влади, закликав саботувати роботу в колгоспі, розповсюджував інформацію про голод. Засуджений до 3 років заслання. У 1938 розстріляний
Сергій Проценко (1902 р. н.) с. Василівка, член колгоспу «Червоний прогрес». У 1931 р. розкуркулений. У 1932 р. заявляв: «Всі тільки говорять про хліб, вже море можна засипати тим хлібом, який дурний став народ, самі голодують, а хліб віддають державі». За критику політики влади відправлений до концентраційного табору.
Микита Компанюк (1902 р. н.) колгоспник з Голованівщини. Закликав саботувати хлібозаготівлю, не виходити на роботу, погрожував активістам та комсомольцям. Засланий до концтабору на 3 роки.
Виставка «Обличчя спротиву Голодомору» діятиме до кінця 2023 року у приміщенні обласного краєзнавчого музею (вул. Архітектора Паученка, 40).
Читайте також:
- До річниці Голодомору: Сидір Кожухар. Повсталий із мертвих
- На Кіровоградщині збирають історії голоду 47-го року і повоєнної відбудови