Ще один доказ того, що Путін топче стежку Гітлера
Це був кінець. Кінець держави – Чехословаччини. Вона мусила загинути, бо так хотіла нацистська Німеччина, і зовсім не були проти інші європейські держави.
Світлана Листюк - статті
Село без школи, як церква без хреста, або У Дівочому Полі школа без діла стоїть
Серед глобальних проблем розвитку української освіти слід виділити питання функціонування сільської школи. Так вже склалося історично, що в маленьких населених пунктах школа у всі часи була і є особливою.
Місто-привид на Донбасі. Враження від повоєнного Слов’янська (ФОТО)
Назва «Слов’янськ» чи «СлАв’янск» (як часто кажуть) прогриміла на весь світ, як одна зі стартових точок війни. Ця фортеця сепаратизму на вустах в українців ледь не з перших днів російської окупації. Початком протистояння у Слов’янську [далі…]
Сергій Лавриненко: Президент клубу “Зірка” Максим Березкін завжди ставить високі цілі
Після сухої нічиї у Полтаві, гравці футбольного клубу «Зірка» роз’їхалися по домівках. Але життя у клубі не зупинилося. Виконуючий обов’язки головного тренера «Зірки» Сергій Лавриненко, з головою поринув у роботу.
Свічка нашої пам’яті не згасне ніколи…
У День скорботи і пам’яті жертв Голодомору я ставлю не просто символічну свічку. У цей день я запалюю свічку пам’яті моїх рідних, яким судилося стати одними з десятка мільйонів.
Замучені хворобами мають право вмирати без болю (документи, відео)
Досить гучним питанням стало відкриття у Кіровограді повноцінного хоспісу. Це так зване місце спокою для людей, які доживають свої останні місяці-тижні-дні-хвилини із страшним діагнозом у медичній книжці, довідкою про те, що лікування стало марним і [далі…]
Вибори 2014: У що ми інвестували свої голоси?
Чим запам’ятаються позачергові парламентські вибори на Кіровоградщині? Великою кількістю кандидатів, причому не тільки місцевих, але й заїжджих (київських, з короткою виборчою кампанією, надзвичайно великою кількістю поліграфічної продукції та піар-скандалами на окремих округах).
Кременчуцькі “чистильники” та дитина зі смітника
Це було майже двадцять років тому. Ніна (з етичних міркувань ім’я змінено), жителька Кременчука, працювала на вагонному заводі. В ті роки дуже затримували зарплату — місяцями! А дітей четверо. Меншому — лише п’ять років. Чоловік [далі…]