Людей стільки, що здається, ніби почався Всесвітній Потоп. Тебе несе натовп, повітря не вистачає – чи то від захвату, чи то від задухи. Але це Форум видавців, тож тримайте себе і свої гаманці у руках.
Питання ціни та повітря
Перше питання Форуму – як же туди потрапити? Перше, що вам необхідно зробити – протиснутись між натовпом (який, здається, ніколи й не розходиться з вулиці Коперника) і придбати квиток.
То скільки ж коштує вхід на один день? Якщо ви завбачливо не здогадались придбати собі квиток одразу на всі дні і у вас немає пільг, то за вхід доведеться викладати по 30 грн за день. Тобто, за 4 дні Форму будьте готові віддати 120 грн (і це ви ще не придбали жодної книжки).
Віддайте ці 30 грн – і ось на вашій руці вже є браслет. Тож, ласкаво просимо до книжкового Раю. І одразу поправка – у «Раю» дуже людно, тож, поки ви ще на вулиці, вдихайте якомога більше повітря.
Попередня підготовка
На вході до Палацу Мистецтв вас зустрічають волонтери «Форуму видавців» і пропонують програму заходів.
Що ж можна у ній побачити? Перше враження – сила-силенна подій. Та після ретельних вивчень програми, стає помітно, що майже третина заявлених заходів – це звичайні автограф-сесії. В той же час існує інша проблема – що робити, коли цікаві для тебе події відбуваються в один і той же час на різних локаціях? В таких випадках непогано було б мати при собі часоворот, як у Герміони.
Наприклад, ви знаходите для себе вихід – спершу трохи побути на одній презентації, а далі – побігти на іншу. Не встигли ви почути щось на одній локації – біжите (точніше, повільно біжите, бо швидко не вийде) на іншу, а там все вже підходить до завершення. Саме тому, до Форуму краще заздалегідь «готуватись» – одразу вибрати найбільш бажані події.
Хитрий маркетинг
Ну, ось, у ваших руках вже є заповітна програма Форуму. І поки ви піднімаєтесь сходами, є можливість послухати короткі враження пересічних відвідувачів. Однією з топових фраз була:
«Ну і коридори».
Справді, коридори виглядають доволі пошарпаними. Але нарешті, героїчно подолавши всі труднощі, ви видряпались на третій поверсі. Так-так, вхід у приміщення Форуму саме з третього поверху. Мало хто розуміє, чому. Важко дихаючи, одна жіночка нарікає своїй супутниці:
«Чого б я мала дертись аж на тертій поверх, коли мені потрібно на другий?»
Але такі правила не є випадковими. Адже саме на третьому поверсі дислокується більшість невеличких видавництв. Це можна вважати непоганим маркетинговим ходом. Наприклад, якщо вам необхідно потрапити на захід, який відбувається поверхом нижче, спершу доведеться обійти всі стелажі третього в пошуках виходу. А дорогою, можливо, ви зацікавитесь книгою, яка стоятиме на одну зі стендів.
Якраз на цьому поверсі знаходиться й стенд кропивницького видавництва «Імекс- ЛТД».
«Чим же цікавляться найбільше?» – запитуємо в дівчат.
«Найбільше питають, чому на нашому стенді досі написано «Кіровоград». Тут один чоловічок навіть сваритись підходив. Але ми не втрачаємо оптимізму, чекаємо, поки організатори замінять наліпку. А поки – продаємо книжки».
До речі, якщо ви потрапили на Форум вперше – є чималий ризик загубитись серед стелажів, шукаючи вихід до сходів. Адже територія – величезна, невеличких проходів – безліч. Йдете ви собі територією Форуму, як у Лабіринті Мінотавра – й не знаєте є з нього вихід чи ні.
Фобії гаманця
У приміщенні Форуму доволі жваво. Насправді, жваво настільки, що немає чим дихати. Якщо у вас нестійка психіка – такі заходи краще взагалі не відвідувати. Поки ви будете протискуватись між людьми, йдучи до сходів, є ризик загубити з десяток нервових клітин. З іншого боку, якщо ви затятий книгоман – ваше серце буде підстрибувати від відчуття ейфорії. Асортимент книг такий, що очі розбігаються. Тут тобі й «Тигролови» від «Часу Майстрів», а там – ілюстроване перевидання «Месопотамії» від КСД. Трохи далі – артбук від ВСЛ – «Скриня. Речі сили», а ось ще й нова поетична збірка Сергія Жадана «Тамплієри», яку видало «Meridian Czernowitz». Тож, тепер питання полягає тільки в тому, наскільки сильно ви готові познущатися над своїм гаманцем. А познущатися доведеться, адже ціни на переважну більшість видань аж ніяк не радують око.
Якщо йти між стелажами на третьому поверсі, вашу увагу майже стовідсотково приверне величезне фото Святослава Вакарчука. Крок у напрямку до фотографії – і ви розумієте, що це не просто собі зображення Вакарчука, а видання інтернет-платформи «Cultprostir.ua» – «Ukraine. The Best». У дівчинки, яка опікується стендом, прекрасна реакція – вона одразу вручає запрошення на презентацію в кінотеатрі «Копернік».
У кінотеатрі виявляється не так людно, як могло би бути – лишається чимало вільних місць. Організатори, знамениті гості, ролик з міністром культури Нищуком, який рекламує книгу, красивий відеоряд – усе це присвячено проекту «Ukraine. The Best». Як зазначають ініціатори випуску видання, проект знайомить з людьми, які останні 25 років формують культурний простір в Україні, тут представлено 123 творчі історії героїв з 6 сфер культури.
Картинка красива, але питання якості друку залишається відкритим. Помітно, що проект справді масштабний, а видання стильне та дороге. Основне питання – то скільки ж? Відповідь: 2,5 тис. грн. Інше питання – чи зможуть пересічні українці дозволити собі покупку такої дорогої книги?
Ще однією помітною новинкою «Форуму видавців» є артбук від «Видавництва Старого Лева» – «Скриня. Речі сили». Це ексклюзивне подарункове видання з цілим рядом спецефектів – витинанням, тисненням золотом, друком на прозорій та напівпрозорій основі, ефектами об’ємності. Здається, такого артбуку й справді не бачив вітчизняний книжковий ринок. Але й тут питання ціни лишається відкритим – чи доступною для пересічного читача є книга за 550 грн?
Кити, на яких тримається Земля
Чи не основною подією Форуму, про яку гуділо все довкола, став приїзд Фредеріка Бегбедера. Якщо ви не здогадались прийти на зустріч з письменником трохи раніше, то максимум, що ви могли – це спостерігати за подією здалеку. Те ж саме можна сказати й про зустріч з Янушем Леоном Вишневським, автором знаменитого твору «Самотність у мережі».
Що ж до українських «метрів», то найбільшу кількість глядачі збирали на своїх заходах Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Любка, Василь Шкляр, Катерина Бабкіна.
Як письменники живуть на світі
У кав’ярню «Meridian Czernowitz», одну з основних локацій Форуму, не проштовхнутись. Добре, коли тобі вдається принаймні зайти у двері і потрапити на терасу (не говорячи про те, щоб знайти для себе вільний стільчик). Презентація «Тамплієрів» Сергія Жадана. Про такі заходи інколи говорять «Ніде яблуку впасти». Але це той випадок, коли навіть «ніде банер поставити».
Спершу в світлі голови організаторів приходить ідея посадити людей прямо на сцені:
«Запрошуємо демократичну молодь зайняти місця у нульовому ряду! – запрошує глядачів президент «Meridian Czernowitz» Святослав Померанцев. – Друзі, це ж VIP-місця. Ось сидите ви, а піднімете голову – і там Сєрьожка!»
Але й цих «радикальних дій» виявляється замало. Тоді вирішують прибрати навіть корпоративний банер.
«Тужиков, збираємо банер, садимо на парапет позаду сцени! – розпорядився президент. – Друзі, запрошую зайняти місця у мінус першому ряду».
Взагалі на цій локації відбувались доволі жваві діалоги між учасниками і глядачами. Наприклад, під час презентації книги «Що таке Смерть?» спалахнула ціла суперечка між модератором зустрічі Андрієм Любкою і двома доволі емоційними гостями, які занадто гостро зреагували на репліку модератора: «Я не знаю, що таке Бог». Ці гості випробовували усі можливості своїх голосових зв’язок, аби дізнатись, як письменник досі живе на цьому світі. Андрій відповів на це:
«Так, друзі, я атеїст. І есеїст».
Але така відповідь виявилась не надто задовільною. Тоді двоє запальних чоловіків захотіли домогтися від модератора відповіді на інше сакральне питання:
«Скажіть, якщо Бога немає, ХТО тоді створив Землю?»
«Дарвін!» – президент «Meridian Czernowitz» вирішує долучитись до палкого обговорення.
Хто зна, чи задовольнила їх така відповідь, але публіка схвально заплескала.
То що сказати про Форум видавців?
Форум – це суцільні «о, привіт, ти теж тут» до сто двадцять п’ятого знайомого.
Це «там стільки людей, що я просто не можу туди потрапити».
Це «бачив, яка крута книга вийшла?»
Це «хочу придбати, але занадто дорого».
І це рух, хоч інколи дуже повільний…
«Чим же цікавляться найбільше?» – запитуємо в дівчат.
«Найбільше питають, чому на нашому стенді досі написано «Кіровоград».
Это приговор всему действу во Львове.