Важливо

Помститися небіжчику

Два роки Микола Заболотний із села Клинового Голованівського району виношував образу на свого односельця, орендаря двох сільських ставків Володимира Кривоуза за те, що той побив його, упіймавши за недозволеною справою – виловом риби.

Зазвичай такі конфлікти значно глибші, ніж водойми, в яких водяться карасі й товстолоби, але на поверхню між тим нині випливла тільки ця причина суперечки – Микола промишляв на чужій території й за це був битий. Може, час і приспав би в чоловікові жагу помсти, як приспав багато інших прагнень, що пояснюється частково тісною дружбою з зеленим змієм, а також тим, що й сімейне життя, і взаємини із сусідами…- словом, все в Миколиному житті давно пішло шкереберть

14 вересня цього року Володимир Кривоуз загинув. Нещасний випадок стався все на тому ж ставку – металевий човен, в якому орендар у негоду вийшов на воду, затонув, а чоловік, одягнений у важку куртку, поплив до берега. І не дістався рятівного суходолу… 16 вересня Володимира Івановича похоронили. Наступного дня до могили небіжчика, як ведеться, понесли обід. А 18-го, знову пішовши провідати покійного чоловіка й батька, в головах замість хреста мати з сином узріли…саморобний рибальський підсак з приколотою до держака запискою «Добре, що ти здох». А намогильний хрест, розпиляний і зв’язаний мотузками, стояв обпертий на лавочку поряд.

Родичі, зрозуміло, були шоковані. Чутка про вандалізм на цвинтарі швидко облетіла все село – такого в набожному Клиновому ще не траплялося ніколи. За пошуки злочинця взялися і міліція, й громада.

– У кожному колективі, на вулицях, між сусідами тільки й говорили, що про могилу, що її осквернив невідомий, і записку, якою він наніс образу родині померлого, – каже мешканка села, працівниця сільської ради чималенького Клинового (населення – тисяча жителів) Марія Захвенюк. – Люди були готові знайти винуватого й на свій розсуд покарати.

А «вичислили» за почерком. Олексій Заболотний дістав із шухляди запилений стос армійських листів від свого троюрідного брата, уже згаданого Миколи Заболотного, й букви, кожна з яких невміло спиналася на ноги й намагалася піти в перший клас, як зуміли, вишикувалися в лінійку й засвідчили: автор записки на цвинтарі – Микола.

… Той і не довго відпирався. Минулого тижня в Голованівському районному суді відбулося засідання, на якому обвинувачений повністю визнав свою вину, розповів, як він о другій ночі поїхав велосипедом на кладовище, розпиляв хреста… Все пояснив давньої образою на покійного орендаря й, до речі, свого однокласника Кривоуза. Вандалу з Клинового інкримінували статтю 297 Кримінального Кодексу й призначили покарання у вигляді арешту на 60 діб та компенсації за проведення слідчо-почеркової експертизи у розмірі 1590 гривень.

А люди в селі в один голос кажуть:

– Хай радіє, що його доля вирішувалася в суді, за законом. Тільки як тепер він житиме в Клиновому з такою плямою на совісті далі?

…А для Любові Олександрівни Кривоуз після смерті чоловіка настали непросто складні – непевні часи. Покійний Володимир Іванович, про якого в селі добре відгукуються, намагався вести бізнес за законом. І помирати рано аж ніяк не планував, оформляючи відповідні договори на своє ім’я.

Ми разом тяжко працювали, їздили на роботу щодня до райцентру, – розповідає Любов Кривоуз, – щоб заробити гроші й оформити все за законом. Сорок тисяч гривень на папери пішло. Якщо мене зараз змусять платити наново, я не знаю, що робитиму, де шукатиму такі кошти. Чиновники, сподіваюся, зрозуміють, що ми разом заробляли, разом витрачали, планували майбутнє. Та хто ж знав?..

Валерій Скороход

Поширити:

Залишити коментар:

коментар