Буковина — це край, відомий своєю природною красою, багатою історією та гостинними людьми. Але що ми, жителі центральної України, насправді знаємо про цей регіон? Щоб ближче познайомитися з його культурою, традиціями, як вдається, попри війну, розвиватися, впроваджувати сучасні технології в комунальній сфері, реалізовувати проєкти в медицині, відкривати нові бізнеси, молодіжні центри, туристичні об’єкти, журналісти з шести областей України вирушили в престур, організований Українським кризовим медіа-центром у межах Програми USAID DOBRE. Пощастило і журналісту Першої електронної газети, для якого подорож відкрила нові горизонти цього захоплюючого куточка України.
Перлина на річці Черемош
Першою на нашому шляху стала Вижницька громада Чернівецької області. У Вижниці на Ринковій площі медійників зустрів міський голова Олексій Чепіль. Він коротко розповів про історію міста та чим живе громада сьогодні.
Місто Вижниця розкинулося в мальовничій долині швидкоплинного Черемоша, що здавна служить воротами до Карпат для всіх, хто прагне зануритися в край гомінких струмків, віковічних смерекових лісів, водоспадів, що зриваються зі стрімких схилів. Ці місця зберігають таємниці величних скель та печер, що століттями надихали гуцулів на створення легенд, а мінеральні джерела та цілюще гірське повітря приваблюють тих, хто шукає спокій і відновлення.
Перша згадка про Вижницю датується 1501 роком. Місто має багату культурну спадщину, тісно пов’язану з іменами видатних українських діячів, серед яких Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська та Василь Стефаник. Наприкінці XIX століття Вижниця також стала важливим центром хасидизму. Відвідувачі можуть побачити купальню засновника хасидизму Баал Шем Това, яка збереглася в селі Виженка.
Вижниця також відома як батьківщина народного артиста України Назарія Яремчука, тут розташована музей-садиба, де пройшло дитинство і юність співака. В цьому місті зародилися такі колективи, як вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» та фольклорно-танцювальний ансамбль «Смеречина».
Місто є центром народних ремесел, студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва зберігають та розвивають традиції художньої обробки дерева, металу та текстилю. Журналісти побували в Музеї цього закладу, у фондах якого зберігаються понад 600 експонатів дипломних та кращих семестрових робіт студентів: це жіночі блузи, чоловічі сорочки, серветки, рушники, доріжки, скатертини тощо. Нашому захвату не було меж – скільки талантів має наша країна.
За словами Олексія Чепіля, з початком повномасштабної агресії рф Вижницька громада прийняла близько 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб, нині на території громади проживає 2600 переселенців.
Крім того, в громаду були релоковані 12 підприємств, які представляють деревообробну галузь, будівництво, виробництво електричного устаткування, гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари, світлодіодного обладнання, модульних будинків, меблів з ротангу, трикотажне виробництво. А це додаткові робочі місця і сплачені у місцевий бюджет податки.
Війна внесла свої болісні корективи в життя Вижницької громади. Багато її жителів стали на захист рідної землі, вирушивши на фронт. На жаль, громада вже втратила 42 своїх героїв, ще 20 вважаються зниклими безвісти. Ці втрати відчуваються у кожному серці, у кожній родині, але Вижниця продовжує жити й боротися, пам’ятаючи про кожного, хто віддав своє життя за мирне майбутнє.
Співпраця з донорами
За словами міського голови, громада намагається співпрацювати з різними фондами, що дає змогу залучити додаткові кошти на соціальні потреби. Так, спільно із Програмою DOBRE у 2022 році був впроваджений проєкт екстреного реагування на суму близько 2,4 млн грн, що передбачав придбання 180 ліжко-місць для ВПО (ліжка, постільна білизна, ковдри, подушки, матраци) та техніки (пральні машини, мікрохвильовки, холодильники).
До речі, протокол про співпрацю Програми USAID DOBRE з Вижницькою громадою підписаний ще у листопаді 2020 року. За цей час спільно реалізовані 9 проєктів на суму близько 9,5 млн. грн. Один з них – це Молодіжний простір «Carpathian Gate». За рахунок програми доставила меблі і техніку на суму близько 350 тис. грн згідно із запитом від молодіжної ради. Ремонт приміщення провели за рахунок місцевого бюджету.
Туризм – важлива складова економіки Вижницької громади. Мальовнича природа, культурні пам’ятки та традиції приваблюють туристів, і наразі тут працює 35 туристичних закладів, з яких 18 — зелені садиби.
В рамках Програми USAID DOBRE архітектори розробили візуалізацію реконструкції та зонування Вічового майдану у Вижниці. Проєкт, створений за участі громади, передбачає облаштування амфітеатру, дитячого майданчика та зони відпочинку, що сприятиме розвитку місцевої економіки та культури.
Також у 2022 році громада отримала мобільну сцену для проведення фестивалів і культурних заходів. Після завершення війни її планується використовувати для розвитку традиційного та культурного туризму, проведення фестивалів, у тому числі на території Вічового майдану.
Протягом чотирьох років співпраці з Програмою USAID DOBRE Вижницька громада працювала над покращенням житлово-комунальних послуг. Пріоритети визначали самі мешканці через опитування.
Першим напрямком стало вуличне освітлення. В рамках програми було закуплено гідравлічну автовишку, проведено ремонт ліхтарів, а також встановлено автоматичну систему керування освітленням у місті та селах.
Другим напрямком стало водопостачання. Спільно з Програмою DOBRE громада розробила гідравлічну модель системи та отримала екскаватор-навантажувач для ремонту мереж. Це дозволило підвищити енергоефективність та зменшити втрати води.
Журналісти побували у Центрі первинної медичної допомоги Вижинської громади, де поспілкувалися з його директором Дмитром Паламарюком. Оснащенню, ремонту в цій «районці» можуть позаздрити навіть лікарні з великих міст.
Система УЗД MyLab Omega вартістю 1,97 млн грн для проведення обстежень черевної порожнини, малого тазу, позачеревного простору, калитки, щитоподібної та молочної залоз, гінекологічні обстеження, скринінги, що нещодавно отримав заклад, надаватиме своєчасну, якісну і ефективну лікувально-діагностичну допомогу безпосередньо за місцем проживання хворих.
З вересня 2024 року організовуються виїзні прийоми у сусідніх громадах з метою проведення до 1500 обстежень до кінця року.
Мрії здійснюються
Саме так можна сказати про жителів села Мілієве Михайла Головача і Миколу Смука. І проживають чоловіки недалеко, і мрію мали одну на двох, проте реалізовували її по-різному. А мрія ця – сімейний бізнес на форелевих фермах. Михайло розпочав його ще у 2018 році, оскільки з дитинства любив рибалити з дідусем. Микола лише рік, як склав бізнес-план, захистив проєкт і побудував басейни для риби. Хто думає, що це легкі гроші, той глибоко помиляється.
Форелеве господарство потребує спеціального обладнання (аераторів для збагачення киснем води, насоси для перекачки води, генератори, морозильні камери), корму, який виготовляється лише за кордоном, дорогих ліків і препаратів для риби.
Проблем додають постійні вимкнення світла, здорожчання електроенергії, затримки з поставками кормових сумішей, проте Михайло з Миколою продовжують наполегливо працювати над розширенням своїх ферм, адже ця справа є для них не лише бізнесом, а й шляхом до відновлення та стабільного життя.
Смак Буковини
У рамках престуру нам пощастило відвідати зелену садибу «Заманушка», що розташувалася в селі Багна. Там медійники змогли насолодитися автентичними стравами в неймовірній атмосфері гуцульської садиба, яка зберігає справжній дух Буковини. Господиня Наталя Вятковська називає свою оселю живим музеєм гуцульської поживи і проводить тут майстер-класи з приготування традиційних страв. Журналістів вона зустрічала смачним святковим обідом зі страв за старовинними рецептами, адже того дня святкувала свій день народження.
За традиціями гуцулів трапезу розпочали з молитви, що додала особливого духовного настрою до цієї автентичної кулінарної подорожі. Книші з картоплею і бринзою, голубці з кукурудзяною крупою і шкварками, грибна юшка, маїна (макарони запечені з телятиною), домашній хліб, сир, ковбаса, сало, фірмова страва – реберця, запечені з сливками-угорками, запивали узваром і чаєм з трав, зібраних у горах. Всі страви приготовлені виключно в печі з дотриманням технологій старовинної гуцульської кухні. А за здоров’я господині підняли чарочки з традиційною афенівкою (настоянка на чорниці). На десерт – солодка начинка – неймовірної смакоти страва на молоці, з додаванням борошна, олії, яєць, котру запікають в печі не менше 5 годин.
Під час обіду господиня ділилася історіями про себе та свою родину, розповідала про гуцульські традиції, виконувала співаночки та грала на дримбі, якій понад 80 років. Гості були зворушені – і сміялися, і плакали. Цей обід став не лише гастрономічною подорожжю, а й справжнім емоційним переживанням, яке залишить теплі спогади про Буковину.
Текст: Олена Цюцюра.
Фото авторки.
Нагадаємо, громади Кіровоградщини можуть отримати сто тисяч доларів на свій проєкт
Читайте також: гранд-каньйон, сортування сміття та діджиталізація: досвід і приклад Станіславської громади