Важливо

Гранд-каньйон, сортування сміття та діджиталізація: досвід і приклад Станіславської громади

Володимир Дедей
Пишу про те, що справді хвилює містян.
Контакт: Facebook

Станіславська територіальна громада з Херсонщини на початку децентралізації ставилася до реформи скептично, проте, побачивши успіхи колег, вирішила взяти відповідальність сама за себе. Аби розуміти свій план дій, громада почала розробляти стратегію розвитку. У цьому їй допомогла програма USAID DOBRE. Пріоритетом розвитку громада бачить туризм.

Станіславська громада розташована на узбережжі Дніпровського лиману – саме тут Дніпро впадає в Чорне море. Місце, де прісна вода перетікає у солону морську видно неозброєним оком. До скель та лиману вже приїздять туристи, проте громада не отримує від цього прибутку. Перш ніж розвивати туристичну інфраструктуру, тут вирішили почати зі сміття – завдяки роздільному сміттєзбиранню зробити громаду та її туристичні місця чистішими.

Про успішні практики Станіславської громади дізнавалася Перша електронна газета під час престуру, організованого Українським кризовим медіацентром у рамках Програми USAID DOBRE.

Станіславські скелі

У Станіславської громади є потужний природний та культурно-історичний потенціал. Разом із вдалим територіальним розташуванням вздовж лиману та поблизу двох обласних центрів – Херсону та Миколаєва – це робить її перспективною для розвитку сільського, зеленого, активного гастрономічного та весільного туризму.

Прибережна територія густо порізана глибокими балками, найбільша з яких – Байдиха. Жителі розповідають, що це справжнє місце сили, де поєдналися три стихії – земля, вода та повітря. У мережі це місце більш відоме як Станіславські скелі, Станіславський гранд-каньйон або Херсонські гори.

За словами голови Станіславської громади Івана Самойленка, у своїй стратегії сталося розвитку на 2019-2027 роки, найбільше громада планує розвивати два бюджетоутворюючі напрямки – туризм та переробку сільськогосподарської продукції.

Іван Самойленко наголошує, що туристичний напрямок для громади дуже перспективний, адже в Станіслав приїжджають сотні гостей з різних куточків України. Їхня кількість особливо зросла за останні півтора року, адже під час пандемії COVІD-19 багато українців зосередилися саме на внутрішньому туризмі. У зв’язку з цим, станіславці навіть розширили види діяльності місцевого комунального підприємство та додали КВЕД, який дозволяє надавати туристичні послуги.

Як розвиватися за умов обмеженого ресурсу

Бюджет громади складає близько 60 мільйонів гривень. Головні джерела наповнення – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), плата за землю (податок чи орендна плата) та єдиний податок. Єдиним великим підприємством на території є СТОВ “Енограй”, яке сплачує до місцевого бюджету близько восьми мільйонів податків на рік.

“Ми повністю забезпечуємо захищені статті: заробітну плату, енергоносії, продукти харчування, інші видатки, – запевняє голова Станіславської громади Іван Самойленко. – Але нам є над чим працювати, адже потреб наразі більше, ніж можливостей”.

Керівництво громади прагне створення нових робочих місць і наповнення бюджету. Зокрема, на території колишньої ферми у Софіївці заплановане будівництво складів і заводу з переробки соків для дитячого харчування. Вартість цього проєкту, який дозволить створити близько 150 нових робочих місць, складає понад чотири мільйона євро.

“Децентралізація надала об’єднаним громадам більше повноважень, тож вони мають думати, як наповнювати свій бюджет, – зазначає Іван Самойленко. – І хоча наша громада не має великих виробничих потужностей, які б давали колосальні вливання у бюджет, ми активно працювали і далі працюємо над реалізацією проєктів у різних сферах. Зараз це нелегко, особливо, коли під час карантину все зупинилося, бізнес затих, і від цього постраждав бюджет”.

22e40fedfd37af9dd909f77a759a88fb.jpg

У планах також взяти участь у програмі “Поліцейський офіцер громади”: держава виплачує зарплату і надає автомобіль правоохоронцю, а сільська рада надає приміщення для роботи, техніку і пальне. Ще одне важливе завдання сільської ради – ремонт покрівлі закладів освіти та реконструкція системи опалення у закладах культури.

“Сьогодні ми вже працюємо над вирішенням цих питань, – говорить Іван Самойленко. – А ще мешканцям громади дуже не вистачає стаціонарного відділення лікарні. Вишукуємо можливості функціонування хоча б десяти ліжок на базі віддаленого терапевтичного відділення”.

Очільник громади розповів, що Станіславська громада у рамках Програми DOBRE змогла реалізувати кілька проєктів. Більшість з них пов’язані з туристичною діяльністю.

“Також кілька проєктів, але з іншими донорами, або за власні гроші ми реалізували у дотичних до туризму сферах. Я вважаю, що освітлення, якісні дороги та водопостачання, роздільний збір сміття і його утилізація — так чи інакше впливають на розвиток громади та її “обличчя”, – ділиться Іван Самойленко.

– Зауважу, що ні європейські, ні американські донори не прийшли самі у громаду і не поклали на стіл гаманець з грішми. Цьому передувала велика та об’ємна робота. Це — і пошук пропозицій, і численні поїздки, і семінари, і тренінги, де вчилися писати такі проєкти, грамотно подавати грантові заявки, обмінювалися досвідом. Усе це разом дало результат. Наша активність сприяла тому, що Станіславська громада перемогла у кількох грантових конкурсах”.

Туристичний потенціал без інфраструктури нічого не вартий

Завдяки зусиллям місцевої влади, підприємців та молоді вдалося виграти грант і отримати фінансування на майже 1,2 млн грн від Програми DOBRE на створення Центру підтримки бізнесу та туризму Станіславської громади.

IMG 20210612 123630

“У нас чудовий туристичний потенціал, але на території майже повність відсутня необхідна інфраструктура. На жаль, поки місцеві мешканці не дуже сприймають туризм, як можливість для розвитку бізнесу. Тому цей проєкт спрямований на створення спеціально облаштованого простору, де люди могли б отримати знання та навички для започаткування власного бізнесу, а також отримати допомогу для свого товару чи послуг”, – ділиться голова молодіжної ради громади Анна Сербін.

Наразі працівники сільської ради, місцевого комунального підприємства “Надія” та активні жителі, які долучилися до роботи на волонтерських засадах, власними силами ремонтують приміщенні майбутнього Центру. Від Програми DOBRE вже отримали меблі, техніку та обладнання.

IMG 20210612 123315

Ще один великий проєкт із бюджетом 1 155 000 грн громада реалізовує разом із Програмою DOBRE. Він передбачає створення пішохідно-велосипедних маршрутів і зон з покращеною інфраструктурою та елементами туристичної навігації.

“Проєкт цікавий тим, що він торкнеться відразу трьох сфер – туризму, інфраструктури та благоустрою, – зауважує Іван Самойленко. – Адже прокладаючи пішохідно-велосипедні та водні маршрути, загальною протяжністю 20 кілометрів, паралельно ми облаштуємо три оглядові майданчики, шість мобільних туалетів вздовж парковки для транспорту. Комунальне підприємство “Надія” вже облаштувало один такий майданчик. Він знаходиться поруч із античним поселенням “Золотий мис” біля села Широка Балка”.

Також вже розроблені та затверджені паспорт маршруту “Станіславські скелі” і туристичну навігацію, яка включає в себе вказівники, інформаційні таблички, карту громади. Від Програми DOBRE отримали туристичне спорядження: палатки, каремати, спальники, велосипеди та шоломи.

IMG 20210612 125730

Водночас тут дуже активна молодіжна рада, яка успішно реалізувала разом з Програмою DOBRE проєкт зі створення простору для активного відпочинку в Станіславській громаді. Його вартість склала 310 000 гривень. В усіх трьох селах громади, які розташовані на узбережжі Дніпро-Бузького, донедавна не було пляжів. Тому в рамках проєкту облаштували три пляжні зони з інфраструктурою для активного відпочинку. Тепер тут можна займатися спортом, зокрема грати у волейбол, кататися на гойдалках чи просто влаштувати пікнік.

IMG 20210612 102002

IMG 20210612 110733

А що окрім туризму?

За словами Івана Самойленка, метою усіх проєктів є покращення умов життя для мешканців Станіславської громади. Зокрема, завдяки ще одній перемозі в конкурсі від Програми DOBRE, вдалося залучитися майже пів мільйона гривень на провадження роздільного збору сміття в громаді.

2239322c92769827a62b1de51e98d435.jpg
© stanislavskaotg.dosvit.org.ua

Гроші спрямували не лише на сортування, а також і на інформаційно-просвітницькі заходи, аби привернути уваги до проблем довкілля та популяризувати збір сміття. Для цього на території громади облаштували десять контейнерних майданчиків у найбільш людних місцях, закупили преси для вторинної сировини, започаткували роздільний збір сміття на території Станіславської та Широкобалківської шкіл.

fc77f243fe9a99a5ae35831cc2df4966.png
© stanislavskaotg.dosvit.org.ua

Влада Станіславської ОТГ з розумінням поставилася до проблеми браку відповідної інфраструктури для дозвілля. Тому, окрім молодіжного проєкту зі створення зон активного, в рамках якого в кожному населеному пункті з’явилися невеликі дитячі ігрові комплекси, волейбольні поля, альтанки, зонти, тощо, в рамках Програми DOBRE ще й вдалося встановити низку дитячих майданчиків.

Бюджет цього проєкту склав 547 000 грн. За ці гроші доукомплектували новим обладнанням, встановили вуличне освітлення, лавочки та урни на двох ігрових майданчиках в Станіславі, а також в Софіївці та Широкій Балці.

До речі, реалізації проєкту передувало опитування жителів всіх трьох населених пунктів. Тож з обсягом робіт визначилися після аналізу побажань щодо реконструкції майданчиків.

Спільно з партнерами Програми DOBRE у Станіславській громаді завершили реконструкцію артсвердловин. Провели її у двох селах – Станіслав та Широка Балка відповідно до плану удосконалення послуги водопостачання на 2010-2023 роки.

“Проєкт передбачає встановлення нового насосного та електронного обладнання для плавного пуску насосів, – уточнює Станіславський сільський голова. – Тож ми встановили шість таких насосних агрегатів із системою пуску: в селі Широка Балка обладнані дві свердловини, і в селі Станіслав — чотири. За рахунок цього підвищилася надійність роботи насосів та зменшилися енергозатрати на подачу води”.

За словами очільника громади, насосне обладнання коштує понад три мільйони гривень. Власними силами сільська рада це придбати не змогла б.

a268dfae604a4916d8f84c6545f2102d.jpg
© Суспільне

Діджиталізація по-станіславськи

Розповів сільський голова ще про два проєкти, які громада реалізувала в сфері ІТ та телекомунікації. Знову ж таки, спільно з Програмою DOBRE.

“Ми приймаємо участь навіть у проєктах з невеликими бюджетом, – зауважує Іван Самойленко – наприклад, проєкт “Закупівлі планшетів з метою проведення опитування громадян щодо якості послуг”, бюджет якого становив 17 000 грн. Придбані Програмою DOBRE планшети передали в розпорядження виконкому і тепер їх використовують регулярно для визначення думки громадян. Результати опитування висвітлюються в місцевих ЗМІ та на сторінці громади у Facebook”.

А для кращої комунікації влади та жителів у громаді разом із Програмою DOBRE облаштували студію для трансляції вуличного радіо на ринкових площах сіл Станіслав та Широка Балка через мережу гучномовців.

Примітно, що людину, яка випускає передачі в радіоефір, знайшли аж у Херсоні. Журналістка Олена Маляренко тепер щодня приїздить на роботу з обласного центру в Станіслав.

Голова громади додає, що в майбутньому соціальні мережі, сайт та вуличне радіо планують звести в єдину систему оповіщення.

“Нам багато чого вдалося реалізувати, але й чимало планів залишилися невиконаними. У чомусь ми були успішними, ділилися набутим досвідом з іншими, у чомусь помилялися, і я цього не приховую. Намагаємося не наступати на ті самі граблі. Також не можна рухатися вперед, не зрозумівши стратегічних цілей, які маємо втілювати. Найбільша з проблем – це фінансування. Якби ми мали достатньо коштів, то реалізованих проєктів було б значно більше. Громада сама у цьому зацікавлена, том ми і надалі шукатимемо можливості для розвитку”, – підсумував очільник Станіславської громади Іван Самойленко.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар