19-20 січня в конференс-залі лікарні Святого Луки в місті Кропивницькому пройшла медична конференція, яка зібрала провідних фахівців, вчених, практикуючих лікарів, реабілітологів та військових хірургів з усієї України для обговорення новітніх досягнень та досвіду лікування бойових травм.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Як сказав генеральний директор ПП ПВФ «Ацинус» Григорій Урсол, мета конференції – об’єднати військових і цивільних лікарів для того, щоб професійно надавати допомогу постраждалим від війни.
«Бойова травма стосується не тільки військових, ми ж знаємо, скільки травмується цивільних людей під час бомбардувань ворогом. Нині цивільні лікарі мають справу з таким ж травмами, що і військові. Це окрема наука – лікування бойової травми, і ми готові вчитися у військових лікарів, а також ділитися своїми знаннями. Тому цей обмін досвідом корисний для всіх. Дуже вдячний всім, хто знайшов час і приїхав до нас. Це визначна подія для Кропивницького, яка не тільки збагатить медичні знання, але й сприятиме створенню зв’язків між фахівцями для спільних проєктів та ініціатив, спрямованих на покращення умов лікування та реабілітації військовослужбовців та цивільних осіб, які постраждали від наслідків воєнних дій».
Відкрив конференцію головний хірург ЗСУ Костянтин Гуменюк, і розпочалася вона з традиційної хвилини мовчання в пам’ять про всіх загиблих у війні проти загарбників.
Далі представники 11 бригади армійської авіації висловили подяку колективу лікарні святого Луки і її керівництву за допомогу і вручили прапор частини.
Костянтин Гуменюк зазначив, що стема військової хірургії хвилює як військових, так і цивільних лікарів, а значимість її дуже актуальна, тому що, на жаль, сучасна війна зробила нові виклики, у тому числі для медицини.
«Ми ділимося на подібних конференціях своїм досвідом, здобутками, а вони, повірте, суттєві. За дев’ять років війни українські військові медики набули чималого досвіду лікування бойової травми, й нині саме час передати свої найкращі напрацювання. Хочу подякувати всім, хто рятує наших поранених. Бажаю всім учасникам заходу плідної праці, обміну досвідом, головна наша задача – визначити пріоритети в реконструктивно-відновлювальній хірургії, вибрати тактику надання допомоги нашим пораненим задля здоров’я і збереження життя наших військових».
Також головний хірург ЗСУ наголосив, що травми живота – найпоширеніші і найнебезпечніші поранення на сьогодні серед військових. Якісне виконання хірургічного оброблення ран багато в чому залежить від чітких уявлень хірурга про особливості вражаючої дії різних видів снарядів і характеру викликаних ними пошкоджень.
Вадим Гетьман, професор, заслужений лікар України, завідувач кафедри торакальної хірургії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Шупика, розповів про досвід лікування бойових травм дихальних шляхів. Кожне його слово мало навантаження як практичне, так і наукове. Це надзвичайно складні травми, які вимагають виважених кроків від лікарів. Саме надання правильної допомоги сприяє одужанню подібних пацієнтів. Запитань із залу до відомого лікаря було чимало, і на всі він дав вичерпні відповіді.
Головний травматолог ЗСУ Юрій Ярмолюк поділився досвідом використання технології апаратного лікування постраждалих зі значними вогнепальними діафізарними дефектами довгих кісток. Саме ця методика дає змогу військовим при тяжких травмах кінцівок знов ходити і навіть повертатися у стрій.
За два дні конференції іменитих, талановитих і відданих своїй справі медиків чимало виступило з практичними і цікавими з медичної точки зору доповідями. Учасники заходу мали змогу обмінятись ідеями та обговорити нові підходи до лікування пацієнтів, що дасть змогу розробити більш ефективні методи надання медичної допомоги пораненим.
Крім заслуховування виступів провідних лікарів України, відвідувачі могли ознайомитися з сучасними наочними матеріалами (технікою та технологіями) у галузі медицини, зокрема протезування.
Читайте також: У Кропивницькому відбулася медична конференція провідних хірургів України
Олена Цюцюра для Першої електронної газети. Фото авторки