Станіславу Басистому — 15. Він живе в селі Іванівка Соколівської громади, що у Кропивницькому районі, і відвідує секцію велосипедного спорту у дитячо-юнацькій спортивній школі “Колос” Соколівської сільради. Хлопець займається цим видом спорту відносно недовго — майже три роки, але вже має солідний спортивний багаж: понад два десятки медалей за призові місця у різних змаганнях, серед яких вісім медалей Міністерства молоді та спорту України. Минулий рік для Станіслава став найбільш вдалим, адже він виборов звання чемпіона України з велоспорту.
Про велосипед, який запам’ятався найбільше, про найважчі змагання і спортивні мрії Станіслав Басистий розповів Першій електронній газеті.
Попри юний вік, Станіслав цілеспрямований і серйозний хлопець, упевнено прямує до своєї мети і вже є прикладом для однолітків і молодших хлопчиків, які тренуються разом із ним у секції велоспорту. І хоча пристрасть до цього виду спорту у хлопця виникла не одразу, зараз він з гордістю розповідає про свої досягнення.
“Скільки себе пам’ятаю, завжди катався на велосипеді. Але у спортивну секцію вперше записався у 2020 році. Спробував займатися і покинув. А потім через рік прийшов знову і вже з велосипедом не розлучався. Запам’ятався мій перший велосипед, на якому тренувався, він був зібраний із деталей від різних велосипедів, із тріснутою рамою. Його приніс мій тренер Віктор Антонович Тарасенко. За неповних три роки тренувань змінив їх уже, мабуть, зо п’ять”, – розповідає спортсмен.
За будь-якої погоди майже щодня, незважаючи на дощ і сніг, спортсмени і їхній тренер сідають на велосипеди і їдуть.
Результатом тренувань для Станіслава стали призові місця у дев’яти Чемпіонатах України з велоспорту, два десятки нагород за участь у інших змаганнях і головна нагорода минулого року — перше місце у відкритому чемпіонаті України з велоспорту у парній гонці та гонці критеріум серед старших юнаків та звання чемпіон України. Цей чемпіонат проходив у Житомирі саме в день народження спортсмена. Він пригадує, що цій перемозі його мама раділа більше від нього. Проте, каже Стас, навіть не ця перемога запам’яталася йому найбільше.
“Мені запам’яталася перша гонка-критеріум, що відбувалася у Кропивницькому. Я у ній став бронзовим призером, але ці змагання видалися для мене найважчими, а нагорода найбажанішою. Взагалі всі змагання досить складні і важкі. Пригадую, якою важкою видалася командна гонка на чемпіонаті України, що відбувався у Яворові на Львіщині, там гориста місцевість, а їхати потрібно було досить швидко, до 60 км за годину. Буває таке під час змагань, що непроїзні ділянки траси долаємо пішки, а велосипеди переносимо на спині”, – ділиться хлопець.
Усі спортивні емоції — перемоги, а інколи і невдачі разом із сином переживає його мама Інна. Вона — найперший уболівальник і найважливіша підтримка для юного спортсмена.
Завдяки захопленню Станіслава вся родина стала спортивною. За прикладом старшого брата велоспортом почала займатися і молодша донька Басистих — Лариса.
Наставником і підтримкою у велоспорті для Станіслава Басистого є його тренер Віктор Тарасенко, адже виховує у хлопця не тільки якості спортивного лідера, а й правильні людські стосунки. Станіслав каже, що усі хлопці, яких тренує Віктор Тарасенко, на трасі конкуренти, а в житті друзі й успіх кожного з них є прикладом для усіх.
“За всю спортивну кар’єру Станіслав Басистий є моїм найкращим учнем. Він уже має 8 медалей Міністерства молоді та спорту України, 4 медалі в особистому заліку і стільки ж у командному, Станіслава зарахували в резерв Національної команди з велоспорту України в олімпійських видах спорту серед старших юнаків, він став кандидатом у збірну команду країни з велоспорту на шосе серед старших юнаків 2006-2007 року, хоча він на рік молодший, – розповідає про свого вихованця Віктор Тарасенко. – Ми покладаємо на нього не лише надії, а й розраховуємо на його характер і можливості, щоб взяти участь і захищати честь нашої держави на міжнародних змаганнях”.
Нині Станіслав наполегливо тренується, аби виправдати довіру тренера на чемпіонаті України з велоспорту на шосе, який відбудеться у квітні. А здійснення головної мрії хлопця ще попереду.
“Я мрію взяти участь у світовому турі з багатоденної велогонки Тур де Франс. Але для цього треба дуже багато тренуватися”, – ділиться мрією юний спортсмен.
Утім наполегливості йому не позичати, тож чемпіон із Іванівки впевнено прямує до своєї мрії.
Читайте також:
- Спортсмен з Кіровоградщини здобув перемогу у змаганнях зі стрибків у висоту
- 56 успішних спортсменів Кіровоградщини отримають стипендію обласної ради
Любов Попович для Першої електронної газети.