Важливо

Як у Чехії вивчають злочини тоталітаризму – погляд кропивничанки

На головній площі в центрі Праги поряд із вепровим коліном, яке тут майже цілодобово крутять на вертелі для туристів, та вишуканими каретами для тих же туристів стоїть жовто-блакитний намет. Там збирають допомогу Збройним силам України. Я купую магнітик із зображенням української марки і кораблем за сто крон (це майже півтори сотні гривень) – бо яким ще може бути сувенір із Чехії під час війни в Україні?

Навколо нараховую п’ять українських прапорів – вони висять на щоглах біля адміністративних будівель, їх можна побачити у вікнах чи спущеними з балконів. Про Україну неможливо забути, де б ти не був – ні стоячи 16 годин в пункті пропуску Шегині на українсько-польському кордоні, ні отримуючи від волонтерів, які опікуються українськими біженцями, мисочку супу (ні, дякую, в мене все гаразд, я можу собі купити їжу!), ні дивуючись відсутності черг на АЗС…

292813444-418720633585868-1684983262043461559-n
Сувенір із центру Праги – відома на весь світ марка-магніт

«Ви перша, хто приїхав з України і не хоче розмовляти зі мною російською», – ламаною англійською каже таксист на місцевій автостанції, куди через дві доби курсування Європою таки приїжджає мій автобус. Згодом я зустрінуся ще з п’ятьма дівчатами, які мають такі ж самі погляди на застосування російської мови в побуті. Нам спокійно виділять перекладача з чеської, і ми принципово більше не підніматимемо цю тему.

288819233-524312626107801-7190724587793753255-n
Українська тематика у Празі – на кожному кроці.

У Празі мені пощастило побувати в рамках освітньої поїздки на тему усної історії, організованої Міжнародною асоціацією АМО для українських фахівців. Те, чим займається «Нова газета» (наші інтерв’ю та репортажі на тему краєзнавства і етнографії), а також наш волонтерський проєкт «Баба Єлька», цікаве не лише в Україні.

У перший день перебування в Празі мала можливість розповісти про діяльність проєкту «Баба Єлька» у напрямку дослідження усної історії та презентувати наш повноцінний культурний продукт – книгу «Смачна Кропивниччина», основа якої – наші усні інтерв’ю, записані під час експедицій Кіровоградщиною. Крім «Баби Єльки», Україну представляли науковці з Інституту національної пам’яті, журналісти зі Львова, викладачі історії з Полтави, Житомира та Рівного і наші колеги з львівського проєкту «Після тиші», присвяченого вивченню досвіду остарбайтерів та людей, що пережили заслання в Сибір. У кожного – своя тема зацікавлення, проте всі ми об’єднані спільною методикою роботи – це розлоге інтерв’ю зі співрозмовником, свідком важливих подій в історії України.

288273744-1043266516565785-5332194984134550901-n
Презентація проєкту “Баба Єлька” для фахівців з усної історії в головному офісі АМО

Від кінематографу до аудіоархіву

Разом із дослідниками усної історії з України в один із днів, виділених для навчання, ми мали щастя слухати лекції в Центрі візуальної історії МАЛАХ, розташованому у Карловому університеті. Центр виник у 2009 році у рамках діяльності фізико-математичного факультету (так, саме фізико-математичного!) і базується на трьох основних напрямках: дослідження, популяризація і освіта. Візуальний архів USC Shoah Foundation містить близько 55 тисяч інтерв’ю на 42 мовах, записаних у 90-х роках. Більшість із них присвячена темі Голокосту та геноциду різних народів, проте півтори тисячі з них стосуються української тематики (крім Голокосту, ще й Голодомор). Засновником архіву є… американський режисер Стівен Спілберг. Ідея створення архіву виникла після того, як його історичний фільм «Список Шиндлера», присвячений історії євреїв у часи нацистської Німеччини, отримав Оскара.

289053996-440302797568623-4475640976544679760-n
Такий вигляд має інтерфейс аудіовізуального архіву центру МАЛАХ

Доступ до архіву обмежений – щоб отримати можливість «поритися», потрібно отримати дозвіл і бути очно присутнім. Пошук в архіві надзвичайно зручний і деталізований – ввівши слово «Кіровоград» у поле пошуку, я знайшла кільканадцять відеосвідчень! (Одне з них – інтерв’ю Данила Зубовнікова 1922 р.н., який розповідав про початок Другої світової в Кропивницькому). Зовсім «знахабнівши», я спробувала пошукати за словом «Мала Виска» – і тут на мене чекав успіх – спогади чоловіка, батько якого партизанив на околицях мого рідного міста.

288927498-550086159914475-4697087451443531304-n
Згадки про Кропивницький/Кіровоград в онлайн-архіві
292881202-1004442056913536-4606371203297496599-n
Спогади Данила Зубовнікова – один із документів архіву усних свідчень

У Празі можливо знайти подібну інформацію зі швидкістю кліка комп’ютерної мишки. А в Україні?..

На жаль, подібний сервіс лише на зародковому етапі створення і в першу чергу через потребу потужних інвестицій та зацікавленості держави. (Можливо, якби доступ до архівів про злочини доби комунізму був відкритим, а самі архіви – представлені мультимедійно, і можливість війни в Україні була б меншою? Та це філософське питання – війна є, і те, про що дехто тільки здогадувався – про знищення українців як мету російської/радянської імперії, – сьогодні ворог заявляє чітко і вголос).

Сам Карловий університет теж вражає. Уявіть собі аудиторію, до якої ведуть двері в стилі ХІV століття, а в їдальні, розташованої у підвалі, після іспитів можна випити чеського пива, сидячи за широким дерев’яним столом під старовинною середньовічною люстрою. Жодного кондиціонера чи пластикового вікна! Здається, тут і несумлінних студентів не може бути – таким пафосом пронизане все навколо.

289118451-5209104139124611-7032354265926363789-n
Центр усної історії МАЛАХ, вигляд з другого поверху
292755027-798153411342874-1690864990057008796-n
Їдальня у Карловому університеті

Про тоталітаризм тут знають змалку

У передостанній день освітньої поїздки до Праги ми побували в Інституті вивчення тоталітарних режимів. Це мозковий центр (аналог нашого Інституту національної пам’яти, до речі) створений у 2008 році для дослідження періоду несвободи у Чехії (Чехословаччині). Саме тут займаються державною політикою пам’яті, вивчаючи архіви безпекових служб. До речі, деяка частина документів вже оцифрована і є доступною для кожного чеха, який має цікавість до цієї теми (наприклад, шукає родичів).

Найголовніше, що нам варто негайно запозичити в чехів, – це методика вивчення епохи несвободи у школі. В Інституті є спеціальний відділ, який займається розробкою подібних уроків та методичних матеріалів для вчителів. Усі деталі нам розповів Петро Седлаков, очільник відділу освіти Інституту. Від початку заснування закладу тут створили Центр вивчення і популяризації знань про сучасну історію. Пан Петро розробляє навчальний матеріал на основі досліджень своїх колег, і ми могли пересвідчитися, наскільки цікаво і креативно тут уміють спонукати дітей до мислення. (Наприклад, для обговорення дітям вмикають документальний фільм 1971 року «Друзі з Москви», коли Брежнєв приїхав на 14 з’їзд компартії до Праги. Тут вчитель може запитати про все, що діти бачать на екрані, обговорюючи «дружбу» між країнами, піонерів і навіть знамениті на весь світ фірмові поцілунки Леоніда Ілліча).

Усі такі розробки уроків розміщені на онлайн-платформі, куди мають доступ і вчителі, й учні, при чому викладачі мають ще й додаткові методичні матеріали: карти, атласи, комікси, листівки, що завгодно, аби урізноманітнити процес вивчення такої серйозної теми.

Усе, що в теорії задумують у вищезгаданому Інституті, апробовується на пересічних чеських школярах.

Школа, в якій ми побували, щоб у цьому пересвідчитися, раніше була поділена на дві частини – для хлопчиків і дівчаток. Зараз бар’єру, звісно, не існує, про нього нагадують хіба що двері, які у свій час були наглухо зачинені, та два входи. А ще тут знають про війну в Україні і підтримують наших малих, змушених покинути свою рідну земельку. У коридорах з мотузочок звисають жовто-блакитні голубки (звісно ж, голубки миру), на дверях класів – наліпки зі словами підтримки. Дякуємо за це чехам.

293031624-1485557995210759-1085972235934586681-n
Прикраса на дверях класу
292932343-715122279833840-5542808324459420473-n
Такі голубки прикрашають коридори однієї з празьких шкіл

Про особливості вивчння історії в празькій школі розповів Павел Мартиновський, який робить це більше 20 років. У Чехії існує так звана рамочна навчальна програма, на основі якої кожна школа має можливість розробляти власний план навчання того чи іншого предмета. Успішність закладу залежить у першу чергу від менеджерських здібностей директора школи та особистості вчителя (мабуть, як і в Україні). Причому в Чехії професія вчителя не дуже престижна насамперед через низький рівень оплати праці.

«Ми маємо необмежені можливості, у нас немає проблеми отримати матеріали, є проблема, як їх використати», – каже Мартін, маючи на увазі методику викладання історії для дітей. Він – прибічник використання методу усної історії, тому класичний підручник історії, в якому найголовнішим є текст, не викликає захвату в Мартіна. Натомість він використовує спеціальну онлайн-програму, де учень може отримувати завдання, додавати власні коментарі, прослуховувати звукові доріжки чи дивитися якісь відеосвідчення. Такими ж самими спеціальними є й підручники, над якими працювали викладачі з різних країн Євросоюзу.

(Мартін показав нам, який вигляд має сторінка уроку. Наприклад, на екрані з’явилося фото хлопчика, який відповідає біля дошки, на стіні – портрет Сталіна з чорною траурною стрічкою. Діти за фото мають здогадатися, який це може бути рік, які події в цей час відбувалися і т. д. Свої ідеї та місця, на які вони звернули увагу, школярі позначають певними символами та нотатками на тій же таки світлині). Після «екскурсії» уроком історії хочеться бодай на трохи стати учнем у такого креативного вчителя історії.

292912879-713098509993019-3639799820130126263-n
Сторінка шкільного підручника з історії

Після занять мали трохи часу пороздивлятися Прагу – спокійне комфортне європейське місто, в якому, здається, зараз більше українців, ніж чехів. (Тут усе казкове і вишукане, але коли у твоїй рідній країні війна, то ця ідеальність трохи дратує і нічого не можеш з собою вдіяти). Та все ж найголовніше відкриття, яке приємно вразило і додало оптимізму, – українська тематика на кожному кроці. Хай це буде прапор на ратуші чи просто намальований на стіні, але жовтий і блакитний в Європі сприймають за кольори свободи. Можливо, це суб’єктивно, але українців тут поважають за нашу впертість і сміливість (і це спостереження не з розмов у громадському транспорті, а з серйозних державних установ).

Біля відомої на весь світ стіни на честь Джона Леннона зараз розміщена інсталяція, присвячена миру в Україні (це сотні віршів, написаних людьми з різних країн, які вболівають за нашу Перемогу), серед сувенірів – чимало з українською символікою (проте трапляються і матрьошки).

293028646-588002673045431-4913486500263654529-n
Вірші на підтримку українців біля стіни Леннона

Дорога додому була типово українською – спочатку черга на кордоні, адаптація до разючих відмінностей, довгі години очікування на заправці, незрозумілий чорний дим посеред зеленого поля і хор із однакових голосів додатку на телефонах пасажирів: «Увага! Повітряна тривога. Пройдіть у найближче укриття»…

289043922-701578030913078-2178068693881053709-n
На вході у празьку кав”ярню
289059174-393142792771518-387458234910321638-n
Українські прапори на Староміській площі
289084350-449361083194131-4118059135159196840-n
Туристи на Карловому мосту
289293096-1409967692837705-314651658612358331-n
Путін, руки геть від України!
289300599-449285463704619-999591804498833249-n
Окремі будівлі в центрі Праги нагадують про Україну кольорами нашого національного прапора
289382554-563118601944328-9173682564751543870-n
Український прапор у дворі посольства Швеції в Чехії
292548315-420405113179904-6011716026921356958-n
Краєвиди Праги
292634496-1383506482132484-8129077580348261989-n
Пам’ятник жертвам тоталітаризму в Празі
292794198-590530742425791-8833777729625878439-n
Карта Європи у другій половині ХХ століття, сторінки підручника історії
292863920-1973288749541009-4223631548047593257-n
Знайомство із чеською системою освіти в одній із празьких шкіл
292982083-368014178750815-4867229981019694863-n-1
Волонтерський намет у центрі Праги
293219749-426535686054784-6041903298877178927-n
Інсталяція, присвячена боротьбі українців проти російських варварів
292734614-503601688192040-9021936425840229928-n
Поезія на підтримку України на вулицях Праги
Поширити:

Залишити коментар:

коментар