У Добровеличківській громаді обговорюють несподівану новину: багаторічний директор місцевої лікарні Петро Гинькут написав заяву на звільнення. Частина мешканців селища вважає, що це вимушене рішення, депутати селищної ради на чолі з головою Володимиром Осієвським звинувачують керівника в серйозних порушеннях.
«Авіаносець» на селі»
Добровеличківську ЦРЛ називають однією з найкращих в області, сюди з’їжджаються пацієнти з сусідніх громад та районів, сюди їдуть народжувати породіллі. Навесні у закладі відкрили нове приймальне відділення, на яке в рамках «Великого будівництва» було виділено понад 12 мільйонів гривень.
Крім пристойного ремонту та «начинки» із сучасної техніки, медзаклад може похвалитися наявністю гуртожитка для медпрацівників та наймолодшим колективом лікарів в області. Їх директор Петро Гинькут «вишукував» по всій Україні, заманюючи до роботи в провінційній лікарні, намагаючись створювати умови, щоб затримати якнайдовше (наприклад, сім придбаних за кошти селищного бюджету квартир і два будинки для медпрацівників стали неабияким стимулом для того, щоб залишитися працювати в не зовсім інфраструктурно привабливій Добровеличківці).
Тепер уже екс-директор лікарні у коментарі «Новій газеті» зізнається: заяву на звільнення написав вимушено. За його словами, відповідні неприйнятні умови для роботи створило керівництво громади.
«Це було фактично пів року атак і відвертого морального знущання. Атаки були почергові, спочатку препарували директора Липнязької школи. Потім директора Добровеличківського ліцею. Створювали умови, щоб люди самі звільнялися або стали покірними, а це дійшли й до мене. Сесії, на яких приймали рішення, відбувалися з порушенням регламенту, я не встигав дивуватися з рішень тих людей (депутатів – ред.), яких раніше поважав», – розповідає Петро Васильович.
Лікарню, яку очолював протягом десяти років, він називає «авіаносцем у селі».
«Вона ще жива, у нас зараз є все і всі. Заклад всіх дивує, хто в ньому опиняється… Такої лікарні за всією логікою не мало б тут бути», – каже він.
Ми боїмося за долю лікарні
Петра Гинькута звільнили шляхом дострокового розривання контракту. Підстава – його особиста заява та рекомендація постійної комісії з питань освіти, фізичного виховання, культури, охорони здоров’я та соціального захисту, яка виявила порушення у веденні фінансово-господарської діяльності керівника Добровеличківської лікарні.
Громадська активістка Оксана Бистранівська вважає ситуацію зі звільненням директора лікарні штучно створеною. За її словами, після новини про звільнення Гинькута у неї не замовкає телефон – односельці хвилюються, що буде далі з лікарнею і чи не почнуть звільнятися лікарі, яких привів за собою Петро Васильович. Це у свою чергу може потягнути за собою розірвання контрактів із Національною службою здоров’я та втрату фінансування медичного закладу.
“Я живу в Добровеличківці все життя, застала не одного керівника в лікарні. Добре пам’ятаю обшарпані стіни, сміттєзвалище на території. У нас не було нічогісінько. Коли прийшов Петро Васильович, йому довелося починати з нуля. Він підняв нашу лікарню на найвищий рівень, який тільки може бути в селі, а мені є з чим порівнювати, бо довелося лікуватися і в Києві, і в Кропивницькому. Навіть якщо приїхати до нас у лікарню і просто пройтися по коридору, вже можна зробити висновки. Це його велике дітище. Всі в Добровеличківці знають, що він сам написав заяву, але всі й знають, що його змусили це зробити. Люди розуміють, що наша лікарня не довго проіснує без Гинькута. Я мама, у мене маленька дитина і я б хотіла тут отримувати медичну допомогу, а не їздити в Новоукраїнку чи Кропивницький…”
Тетяна Нехайчук, депутатка селищної ради від Європейської Солідарності, голова регламентної комісії розповідає, що це не перше гучне «примусове звільнення за згодою сторін» в Добровеличківці.
“Ми є свідками процесу систематичного доведення до звільнення людей. Перше гучне звільнення – це коли пішов весь відділ культури селищної ради. Потім старости почали писати заяви на звільнення, пішла директорка централізованої бухгалтерії… Що стосується Петра Гинькута, то вважаю його першокласним менеджером. Він завжди знаходив підхід до бізнесу і фермерів, а ще він дипломат і дуже інтелігентна людина. В результаті наша лікарня – одна з найкращих. А ще, наскільки я знаю, Петро Гинькут завжди боровся за те, щоб отримати максимум пакетів від НСЗУ, щоб лікарня краще фінансувалася. Чому мовчить депутатський корпус? Якась частина депутатів – працівники комунальних закладів, які, я вважаю, можуть втратити роботу, висловлюючи відверто свою позицію. Такі реалії…” – пояснює ситуацію Тетяна Нехайчук.
Гинькута підтримують його нинішні і колишні колеги. Зокрема у нашому розпорядженні є відкритий колективний лист, який підписали майже сотня працівників КНП «Добровеличківська лікарня».
Селищний голова Добровеличківки Володимир Осієвський спілкуватися з журналістом «Нової газети» відмовився.
«Нічого не сталося, людина сама написала заяву. Дякую, дякую вам, дєвочки», – відповів Володимир Валерійович на наше прохання спростувати або підтвердити почуту інформацію та дати відповіді на запитання і поклав трубку.
Та якщо після публікації цього матеріалу він чи його колеги забажають прокоментувати ситуацію, ми надамо їм таку можливість.
Читайте також: Як Добровеличківка готувалася стати центром госпітального округу
Інна Тільнова, Нова Газета.
Фото з сайту Добровеличківської ЦРЛ