Сьогоднішній день, друге квітня, став знаменним в культурному розвитку Кіровоградщини. Команда проекту «Баба Єлька» презентувала громадськості першу в області етнолабораторію – народну за змістом і наповненістю.
Це креативний простір, де зберігається колекція «Баби Єльки», а учасники команди проводитимуть освітні екскурсії, просвітницькі лекції, влаштовуватимуть майстерки і гуртки для вивчення і популяризації автентичної народної культури населення Кіровоградщини.
Шлях від літньої кухні до центру Кропивницького
До цієї події ми йшли більше двох років. Чи не з перших днів існування проекту плекали думку про створення музею народних багатств, які отримували від жителів Кіровоградщини під час експедицій. Експонати накопичувалися дуже швидко – із кожної поїздки привозили «скарби», якими сільські старожили вже давно не користуються, а сучасна молодь й уявлення не має! Та проблема була у відсутності приміщення для їх зберігання й експонування.
«Спочатку ми звозили речі, які нам подарували під час експедицій, до Світлани Буланової в літню кухню. Але водночас мріяли про великий культурний центр. Вірили у дружбу і співпрацю з ОЦНТ, але не склалося. Ми з усім своїм багатством раптово опинилися на вулиці. А потім сталося справжнє диво. У скрутний час нас підтримав Станіслав Березкін. За тиждень до його смерті я розповіла йому про мрію команди «Баби Єльки», про потребу у приміщенні. Сказала, що на Дворцовій є підходяще. І він без додаткових питань просто сказав «Забирайте!». Потім його життя обірвалося. Залишилася лише обіцянка, яку підтримали родина Станіслава Семеновича. Завдяки їм, ми сьогодні тут і наша мрія нарешті реалізувалася» – розповіла першим відвідувачам Інна Тільнова, голова ГО «Баба Єлька».
Скарби «Баби Єльки»
Загалом за час роботи проекту «Бабі Єльці» вдалося зібрати вже 700 експонатів, не враховуючи старовинних фотографій, які ми маємо і в оригіналі, і у відсканованому варіанті. Серед зібраних речей – вишиті, штамповані і ткані рушники, постільна білизна ручного оздоблення, скатертини і килими, рядна і доріжки, різноманітна кераміка, давній реманент та інструменти для роботи вдома по господарству, в полі і в лісі. Реєстр веде координаторка етнолабораторії Світлана Листюк.
Дуже пишаємося одягом і скринями, які ми і самотужки, і за підтримки небайдужих людей звозили з різних куточків Кіровоградщини: Луполове і Благовіщенське, Цибулеве і Веселий Кут, Бережинка, а з Верблюжки люди взагалі самостійно привезли нам скриню власним транспортом. Тепер ми зберігаємо речі, як наші прабаби – у скринях! Тут акуратно складені рушники, рядна, хустки і сорочки, які поки що не виставлені у загальні експозиції. Не все одразу!
На сорочках та іншому вбранні варто зупинитися окремо, бо традиційного народного одягу залишилося обмаль. Чимало прекрасних зразків давно викуплені перекупами, осіли в приватних колекціях чи були вивезені за межі Кіровоградщини і України. Але «Баба Єлька» не втрачає надії зібрати традиційний стрій нашого регіону – буденний і святковий, чоловічий, жіночий і дитячий. Наразі в експозиції представлені типові для регіону сорочки, спідниці, юпки, хустки, деякі прикраси. Вивчаємо оригінали, працюємо над репліками. Є також чимало одягу з інших етнографічних регіонів, які допоможуть нам демонструвати культурну унікальність і спорідненість різних областей України.
Із муралів на листівки
Усе знайдене і побачене під час експедицій Кіровоградщиною, надихнуло команду «Баби Єльки» на створення конкретних культурних маркерів й іміджевих продуктів, які будуть корисними громадам Кіровоградщини і допоможуть презентувати нашу область в Україні і світі. Так з’явилася ідея створення муралів на основі вишитих рушників, яка згодом отримала продовження у поштових листівках «Баба Єлька. Птахи з рушників». Їх цими днями привезли з друкарні і сьогодні презентували у щойно відкритій етнолабораторії.
Цей проект команді вдалося втілити завдяки співпраці з Британською Радою у рамках програми «Активні громадяни». Листівки не лише презентують особливість орнаментів та творчої фантазії наших вишивальниць, а й здатні поширювати інформацію про нашу традиційну культуру. Текст до листівок виконаний українською й англійською мовами, а пакування має подарунковий формат.
Рекорд «Смачної Кропивниччини»
Під час презентації Інна Тільнова поділилася прогресом у підготовці збірки кулінарних діалектів «Смачна Кропивниччина», яка зробила справжній фурор на Спільнокошті. Адже заявлену для проекту суму у 60 тисяч гривень вдалося зібрати практично за чотири дні із сорока можливих. А загалом люди з різних куточків Кіровоградщини і світу перерахували для створення збірки 75 тисяч гривень!
Нині книга на етапі рукопису із внесеними в нього правками. Доки ми обираємо видавництво і доводимо до досконалості її структуру, адміністрація Спільнокошту розглядає наші документи, адже за правилами збору, платформа має подвоїти пожертвувану людьми суму.
Прорив автентичної пісні
Презентація надбань і досягнень «Баби Єльки» відбувалася під зворушливі співи сільських берегинь, записані членами команди під час експедицій.
Як розповіла фольклористка й етновиконавиця Світлана Буланова, наразі нашій команді пощастило записати 580 окремих автентичних пісенних творів та чимало весільно-обрядових пісень і приспівок до танців.
Найбільше ліричних (побутових і соціально-побутових), є календарно-обрядові, сороміцькі, пісні, що презентують колгоспний фольклор, церковні псалми. Усі відеозаписи та тексти можна побачити на сайті, Ютуб-каналі і Фейсбук-сторінці «Баби Єльки».
«Півроку тому разом з Академією Наук України, а саме з доктором мистецтвознавства, провідним науковим співробітником інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Людмилою Єфремовою, ми розпочали потужну роботу над створенням книги «Народні пісні Кіровоградської області». А ще обговорюємо концепцію створення гуртка «співи з Бабою Єлькою», де вивчатимуть та співатимуть пісні, записані нашим проєктом», – поділилася досягненнями і планами Світлана Буланова.
Окремо варто відзначити, що пісні «Баби Єльки» взяли у репертуар і в роботу Олександрійський музичний коледж і Київський фольклорний ансамбль «Лунниця».
А наш гурт YELKA (етновиконавиця Світлана Буланова, композитор Максим Величко і барабанщик Максим Діденко) з осучасненими автентичними піснями здійснив справжній прорив у вітчизняній і європейській етномузиці. Їхні пісні і кліпи займають ТОПові сходинки на українських радіо і європейських музичних чатах.
Нагадаємо, проект «Баба Єлька» заснували у липні 2018 року. Перша експедиція була в село Розсохуватка Маловисківського району. Проект швидко став просвітницьким рухом, який спонукає людей досліджувати своє коріння.
Читайте також: Із покинутої хати у високу моду: вінок з Кіровоградщини потрапив у журнал Marie Claire
Фото Олександра Майорова