Готується до відправлення друга черга кіровоградських правоохоронців, які їдуть у зону проведення АТО на зміну міліції, відправленої ще на початку агресії. Бійці патрульно-постової служби, колишнього «Беркуту», внутрішніх військ після півторамісячного перебуванні в районі Донецька та Ізюма їдуть додому. На зміну їм вирушили кіровоградські «опера» та дільничні інспектори з добровольців.
Перша електронна поспілкувалася з одним з добровольців, якій простив не називати його імені з міркувань безпеки. Це стандартна ситуація для тих, хто бере участь в АТО: акаунти в соціальних мережах заморожуються, фотографії на сторінках тимчасово приховуються, данні про пересування підрозділів у зоні проведення АТО не розголошуються. «Ті, хто постять героїчні фотографії зі зброєю та сидять цілодобово у Facebook, вони ж не воюють. Це частини, які не беруть участь у бойових діях. Тому вибач, фото не буде», – писав мені один з бійців батальйону «Донбас». Це стосується і підрозділів правоохоронців.
Наш співрозмовник з правоохоронців каже, що участь в АТО є суто добровільною: «У нас всі добровільно погодилися. Ніхто насильно не їхав. Ті, хто відмовилися, ті не заповнили заявку. Але їх була незначна меншість. А ті, хто заповнили, з них і стали формувати загони. Заявка або анкета – ми їх по різному називаємо. Від Авакова прийшла анкета, хто і як хоче брати участь в АТО. Ті, хто хотіли – заповнили».
На відміну від частин регулярної армії, Нацгвардії та інших військових формувань, підрозділи МВС мають окреме забезпечення. Бронежилети, каски, грошові пожертви на армію до цих підрозділів просто не потрапляють. При прийнятті рішення про надання фінансової допомоги за рахунок бюджетів різних рівнів ці нюанси просто не враховуються. Катастрофічно не вистачає засобів захисту та іноді навіть стрілецької зброї.
На минулій сесії Кіровоградської обласної ради окреме фінансування підрозділів МВС на закупівлю бронежилетів у розмірі 1 117 000 грн. депутати передбачили, але тільки після того, як начальник УМВС України в Кіровоградській області Анатолій Вітюк пояснив, що виділені раніше кошти з обласного бюджету на фінансування армії жодним чином не стосуються матеріального забезпечення підрозділів МВС.
– Багато бажаючих правоохоронців записалося добровольцями?
– Цифри називати не буду. Скажу так: навіть перебір виявився, судячи з того, що не всіх відправили.
– Чи є проблеми із забезпеченням підрозділів?
– Чекаємо на надходження бронежилетів. Форма військова є. Загалом, бійці самі готуються до відправки – це питання нашої безпеки. Бронежилети та каски потрібні в першу чергу, причому не тільки нашим підрозділам, а в першу чергу частинам ВДВ. Головне, кошти були витрачені правильно. А то можуть відзвітувати, що «броники» купили, але не уточнити, що вони третього, наприклад, класу, а з третім класом тільки проти пістолета виходити можна, і те з оглядкою. В армію потрібно саме п’ятого або шостого класу, причому що б з кевларовими пластинами або сталевими, а не просто «розгрузки». А шостого класу бронежилет коштує більш, ніж 14 тис. грн. Але про що говорити, якщо навіть стрілецькою зброєю наші частини укомплектовані не повністю – частина бійців озброєна тільки пістолетами. Сьогодні зідзвонювалися з «Грифоном», що там перебуває – чекають бронежилетів. «Грифони» поїхали з автоматами, «опера» та дільничні – без автоматів. Посилки їм тут рідні збирають і колеги-міліціонери. Саме основне, чого невистачає – це питної води. У Червоному Лимані вона коштує 17 грн. за пляшку. А «добові» – 30 грн на день, які тільки у зарплату дадуть. Якщо чесно, наші вже звикли до такого і філософськи ставляться.
– А що кажуть про новий спецпідрозділ міліції, що очолює В’ячеслав Шевченко? Забезпечені усім? Взагалі, наскільки є боєздатним новий підрозділ?
– Форму їм пошили, а от про «броники» я не чув, що б їм видали. А там хлопці молодці, «беркута» що їх навчають, кажуть що злі і настирливі бійці. Їх б’ють, ну, по навчанню, «рукопашна» і т.д., а вони зуби стиснуть і все одно деруться. І зброї не бояться. «Сокіл» та «Беркут» (зараз – СРМ, спеціальна рота міліції), що їх тренують, ними задоволені, як бійцями. Головне, це хотіння в очах і що в міліцію прийшли що б поміняти щось, а не за «живою копієчкою», як кажуть. Для міліції це добре. Що не кажи, а події відсівають усіх «зайвих» в міліції людей. З «органів» пішли ті, що боялися або за тільки гроші працювали. Залишилися сміливі і хто за країну готові битися. Відсів пройшли. Так само і в багатьох інших службах. Тих, хто хоче щось змінити в органах, все більше і більше. Для мене особисто це надія на майбутнє.
Євген Манженко для Першої електронної