Наприкінці березня Кабінет Міністрів України затвердив історичний документ: межі госпітальних округів 11 областей України та міста Києва. Цим рішенням Уряд не тільки розпочав реформу охорони здоров’я, але дав старт і змінам адміністративно-територіального устрою. «Основою для майбутнього району має стати госпітальний округ, межі якого визначить госпітальна рада об’єднаних громад. Зараз робота над цим триває. Інших критеріїв для формування районів, ніж госпітальні округи просто немає», – у цьому переконаний громадський експерт, ініціатор реформи місцевого самоврядування Юрій Ганущак.
Він вперше розповів журналістам, про те, що відбудеться з районами, яку функцію вони виконуватимуть, як встановлюватимуться їхні межі, за яких умов райони об’єднуватимуться. Спілкування з журналістами відбулося завдяки швейцарсько-українському проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Всі нововведення, підкреслив Юрій Ганущак, будуть передбачені у законопроекті «Про порядок ліквідації, утворення та встановлення меж районів».
Для Кіровоградщини межі госпітальних округів поки що не затверджені. Проект нашої області на даний момент проходить перевірку на відповідність критеріям. Так, від будь-якої точки до лікарні першого рівня госпітального округу має бути не більше 60 км, до лікарні другого рівня – 120 км. Проект передбачає створення трьох госпітальних округів: Східного (центр – м. Олександрія), Центрального (м. Кропивницький) і Західного (смт. Добровеличківка). За словами директора департаменту охорони здоров’я ОДА Олега Рибальченка, після того, як цей важливий документ затвердить Кабінет Міністрів, проект розглядатимуть госпітальні ради. Остаточні межі госпітальних округів визначатимуть об’єднані територіальні громади.
Якщо користуватися тезою Юрія Ганущака, то у майбутньому в області замість 21 району можуть утворитися 3 (!). Які ж передумови для об’єднання районів мають виникнути? По-перше, більшість населення району має увійти у територіальні громади. По-друге, більшість його території має увійти до ОТГ. По-третє, об’єднання має відбутися навколо адміністративного центру.
Реальність така, що, утворюючись, об’єднані територіальні громади почали поглинати повноваження районів. Сьогодні в Україні є чотири ОТГ, межі яких повністю співпадають із межами районів.
«Ці райони можна ліквідовувати, бо, відповідно до Конституції, немає підстав для дублювання повноважень», – говорить Юрій Ганущак.
Другий варіант – коли у районі кілька ОТГ. Третій тип районів – коли в них окремі сільські ради працюють поза ОТГ, так звані «залишенці». Децентралізація на Кіровоградщині тільки набирає обертів: створено лише 5 об’єднаних територіальних громад.
У законопроекті про утворення нових районів, за словами Юрія Ганущака, буде передбачена важлива норма: межі районів встановлюватимуться по зовнішніх межах територіальних громад, які до неї входять. Межі базової одиниці будуть внесені на мапу. Чому це так важливо? Сьогодні Держгеокадастр зацікавлений у тому, щоб райони замовляли у нього проекти землеустрою. Земля – це єдиний ресурс, який залишився в селах.
«Держгеокадастр у майбутньому буде займатися приватними особами, а не суб’єктами публічного права. Такі суб’єкти оперуватимуть поняттями юрисдикції, вони користуватимуться даними із загальнодержавної мапи (мірилом 1 до 50 000). Кабмін розробить методику, до якої буде внесено перелік кадастрових номерів тих землекористувачів, які входять до ОТГ. Для нас головне, щоб землекористувачі платили податки в тергромаду», – зауважив експерт.
Яку ж функцію виконуватимуть голови новостворених райдержадміністрацій (префектів)? Вони стежитимуть за дотриманням законності органами місцевого самоврядування і запобігатимуть проявам сепаратизму на місцях. Це має бути «державне око» у районі. За словами експерта, голову РДА має призначати Президент, але щоб не допустити узурпації влади, подавати кандидатуру повинен Кабмін. На рівні районів працюватимуть державні органи – поліція, соціальний захист, ДСНС, податкова тощо.
«Ні для кого не секрет, що у районі найбільшим авторитетом користуються три особи: начальник поліції, прокурор та начальник податкової. Для того, щоб мінімізувати корупційні ризики, і потрібен голова райдержадміністрації, який контролюватиме і координуватиме усіх трьох відповідно до законодавства, яке буде створене», – розповідає експерт.
Що стосується кількості областей, то про їхнє скорочення не йдеться. Якщо плануємо йти до Європи, каже Юрій Ганущак, то наш адміністративно-територіальний устрій має бути аналогічний європейському. У Європі територію ділять на статистичні одиниці відповідно до класифікації, відомої під абревіатурою NUTS (Nomenclature of Units for Territorial Statistics). NUTS-1 – це адміністративні одиниці державного статусу з населенням понад 3 млн осіб. NUTS-2 – це регіональне утворення з населенням від 800 тис. до 3 млн осіб. Саме стільки жителів достатньо для адміністративно-територіальної одиниці, щоб виробляти якісну регіональну політику і зменшувати депресивність. В Україні NUTS-2 вже створено: абсолютно всі області вписуються у цей формат.
Проведення адміністративно-територіальної реформи – процес болючий для політичної еліти. Але ця реформа, вважає Юрій Ганущак, приречена на успіх, бо ніхто не любить бюрократів та чиновників. А туди, де є тривладдя (РДА, райрада і місцева рада) бізнес за означенням не йде. А піде туди, де одновладдя – об’єднана громада. Зміна адміністративно-територіального устрою потягне за собою інші – податкову, пенсійну та інші реформи.
райони може і треба скоротити в 2р.Хрущов таке робив.може навіть в смт міськвиконкоми зєднати з рда.але навіщо ліквідовувати райлікарні.це жах на костилях їхати за 60км і назад до травматолога щоб зробити рентген, на автобусі через 1.5міс після перелому.