У неділю в Кіровограді відбулася хресна хода за мир, яку організувала УПЦ МП. Ця хода викликала неоднозначну реакцію кіровоградців, адже проходила вона з портретом російського царя Миколи ІІ.
Користувачі соцмереж обурювалися таким фактом, у відповідь отримали порцію ненависті і навіть погроз від учасників ходи.
Усе це відбувалося на фоні появи напередодні ходи і по маршруту її слідування проросійських написів. Ми отримали коментар у організаторів ходи, а саме у глави Молодіжного відділу Кіровоградської єпархії протоієрея Діонісія Буренка, з приводу портретів російського царя і можливого політичного підтексту у цих подіях.
– Звідки фотографії російського царя в учасників релігійного заходу, який ви проводили?
– Микола ІІ – святий, канонізований церквою. Навіть розкольник Філарет (патріарх Української Православної Церкви Київського патріархату – ред.) визнає Миколу ІІ як святого!
– Але ж на заходах, які проводить Київський патріархат, немає портретів російських царів, тим більше, ваш захід відбувався під час війни з російським агресором.
– Тут є духовний зміст, а не політичний. Люди люблять його, як мученика. От і все. Портрет несли не священики, а прості віряни. Ми кожну іконку перевірити не можемо.
– А як ви ставитесь до погроз учасників ходи у соціальних мережах по відношенню до користувачів, яким не сподобався цей факт?
– Це не наші віряни. А цар – канонізований церквою. Він визнається розкольниками, як святий. У мене однокурсник був спочатку у розколі, а потім перейшов до канонічної церкви, до нас. Він досить високо стояв там у них. Філарет йому сказав, що царська сім`я – безперечно святі!
– Ви будете звертатись до вірян з проханням не носити під час ходи, тим більше – під час війни, портрети російського царя? Чи немає підстав забороняти, на вашу думку? І чи портрет царя взагалі можна вважати іконою?
– А з приводу чого звертатись? З приводу фотографій – віряни можуть носити портрети святих, які канонізовані у ХХ столітті, таких, наприклад, як Антилохія Печерського, Кукши. Луки Кримського у мене є фотографія, наприклад. Це нормально. З приводу ж політики у цьому – люди бачать те, що хочуть побачити.
У відповідь на заяви священика Московського Патріархату про канонізацію царя українською церквою, Перша електронна газета звернулася за коментарем до священика церкви Київського Патріархату, Єпископа Кіровоградського і Голованівського владики Марка.
– Як ви прокоментуєте слова священика Московського Патріархату про шанування Православною церквою Київського Патріархату Миколи ІІ?
– Це неправда. Для Православної церкви Київського Патріархату він не є святим. Якби він був святим, його б внесли у наші церковні календарі, його б вшановували. Він святий лише для Російської православної церкви.
Офіційно наша церква його канонізацію іншою помісною церквою не коментує, це справа Російської православної церкви. Будь-яка помісна церква має право канонізації того, кого вона вважає за потрібне. Ми ці дії не коментуємо і не засуджуємо. Хоча нам це може боліти, як канонізація Андрія Боголюбського, наприклад, якого український народ сприймає, як злочинця, який прийшов і зруйнував Київ.
Тож зараз я висловлю власну позицію. Як на мене, канонізація ціря Миколи є сумнівною. Вона зроблена з бажанням відновити імперію. Хоча до Миколи ІІ ставлення у народу було різним, неоднозначним, більше навіть негативним. Не мені судити, чи був він аж таким практикуючим християнином. Але робити з нього страстотерпця, ходити і просити прощення за його вбивство… По-перше, людина прощення у Бога щодо вчинків, які вона вчинила сама щодо інших. Яке відношення теперішнє суспільство, а тим більше – українці, мають до політичного вбивства царя? А по-друге, він помер за Христа? Ні. Він був скинутий під час революції як правитель, як чиновник, як очільник режиму. Яке це відношення має до християнства? Як на мене – дуже далеке.
Євген Манженко для Першої електронної газети
Фото – Валерій Лебідь, gre4ka.info, та Перша електронна газета