З початку ведення воєнних дій на Сході України керівник фермерського господарства «Землероб» Станіслав Косенко надав нашим військовим допомоги, якщо врахувати і продуктову підтримку, і надання та переказ коштів на армійські проблеми, і конкретне придбання військової амуніції, на сума, що сягає 100 тисяч гривень.
Зокрема, це і більше 20 тисяч гривень, переданих фермером для закупівлі запасних частин для військової техніки 3-му Кіровоградському полку спеціального призначення, 40 тисяч гривень – бійцям батальйону Айдар для придбання необхідного військового спорядження, автомобіль УАЗ, який, після його реконструкції працівниками місцевого СТОВ «Степ-Агро», було передано бійцям «Айдару», і придбання бронежилетів для мобілізованих земляків, і багато чого іншого.
«Байдужість завжди була найбільшим злом на землі, особливо це стало зрозумілим сьогодні…». Ці слова, сказані Станіславом Косенком, мабуть найкраще характеризують не лише його людські якості, а й поєднання небайдужості з прагненням до дій в ім’я розквіту рідної України, збереження цілісності країни, миру на нашій землі.
Сповнений бажання особисто брати участь у визвольній війні, а інакше події на сході України сьогодні і не назвеш, Станіслав Леонідович вже неодноразово рвався на фронт. Але ті, хто перебуває там, постійно його зупиняють: «Ти більше потрібен в полі… Широкі лани, колосисті поля – це і є твоє поле брані». І це справді так. Бо ж вправно господарюючи на землі, він не лише дбає про добробут місцевих громад, а й вагомо підтримує українську армію та її бійців».
Найболючіше усвідомлювати, що там, на передовій, за нашу Україну гинуть найкращі. Гинуть ті, хто не захотів лишатись байдужим до ситуації в державі. А те, що ми маємо сьогодні, сталося в першу чергу тому, що одним було байдуже в якій країні жити – Україні чи Росії, іншим – байдуже кого обирати у владу – корупціонера з нестримним бажанням до власного збагачення чи патріота, який не роздає солодких обіцянок.
Одним було байдуже до того, як насправді живуть люди на Заході, іншим – яке майбутнє ми збудуємо, не розібравшись в помилках минулого. Але більше не можна лишатись бездіяльними спостерігачами, бо ж недарма кажуть, що найстрашніші злочини на землі стаються саме через людську байдужість.
