Відома меценатка, громадська діячка, заслужений економіст України, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня Галина Кузьменко виступила на підтримку обласного театру корифеїв, його колективу і директора Вячеслава Вандрашека.
“Цим дописом б‘ю тривогу, щоб громада м. Кропивницький і області та влада згуртувались і не допустили знищення театру Корифеїв” – написала вона на своїй Фейсбук-сторінці.
Перша електронна газета публікує повний текст звернення Галини Кузьменко:
“Я особисто не знайома з директором Театру Корифеїв Вандрашек Вячеславом Павловичем, якого без всяких вагомих і не вагомих на те причин звільнили з займаної посади (довіряю рішенню суду, відповідно до якого Вандрашека В. П. поновлено на посаді директора театру, але влада оскаржила це рішення), проігнорувавши петицію громади, рішення колективу театру, Міністерства культури, великої кількості прогресивних особистостей і організацій України тощо.
Стає страшно жити і вже не від війни. Холодно на душі і в думках, що в нашій країні не цінуються професійні, високоморальні кадри (на жаль, щоб не поважати для цього може знайтись багато причин!), а створюються умови, щоб професійні кадри з регіону, а то й і з нашої країни виїжджали.
Боляче за колектив театру, який не заслуговує на таке відношення, бо інтелігентним людям важко добитися без належної підтримки правди, а новий директор, з яким я теж особисто не знайома, вже з перших днів діяльності (інформація від персоналу театру) установлює свої правила і порядки, укріпляє свою позицію «своїми» кадрами і своїми діями вже завдає шкоди театралам, зменшивши в місячному репертуарі власні вистави, надавши перевагу оренді.
По суті тут легко вимальовується перспектива театру (дуже мені хочеться помилятися) в скорочені кількості працівників і перехід театру на оренду в пріоритеті. Чи може доставляти радість і задоволення громаді м. Кропивницького така перспектива, коли кількість робочих місць буде зменшено до мінімуму, а натомість на сцені Театру Корифеїв – першого професійного українського театру, який створений в 1882 році!, будуть виступати інші колективи, навіть закордонні?
Вистави будуть. Просто може ЗНИКНУТИ СИМВОЛ МІСТА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ – як перша професійна трупа, яка розпочала боротьбу за українську ідею. І ця боротьба триває і тепер.
Національна ідея визначає теоретичні засади національної свідомості, являється духовною основою життєдіяльності нації. Менший колектив менше проблем, а бабло і так надходить! А потім можна збанкрутіти та й виставити будівлю театру на продаж.
По суті таке можуть зробити і з театром та і з іншими закладами.
А чого доб‘ються?
Скорочення штату, зменшення робочих місць, перепрофілювання діяльності, банкротство, відтік людей з міста. До речі, комісія по виборам директора театру теж вслух говорила, що м. Кропивницький провінція. Можливо комісія щось знає більше.
Гроші важлива річ та не основна. Не піддавайтесь, щоб гроші керували вами.
Чому діяльність театру корифеїв другої половини XIX ст. увійшла в історію української культури як «золотий вік» театру. Вони створили школу акторської та режисерської майстерності, піднесли український театр на значно вищий щабель професіоналізму.
Чому нині колектив Театру Корифеїв в військовий час , маючи достатньо великі дрсягнення і повагу в Україні та за її межами повинні ще більше страждати , воювати за свої права замість того , щоб спокійно працювати і як ввійде в історію української культури цей період театру?
Колектив театру корифеїв дає характеристику Вандрашеку В. П. на посаді директора театру, що він відповідальний, справедливий, зібраний, вміє вислухати, зрозуміти, інноваційний, креативний фахівець своєї справи, приклад для наслідування. Не менш важливими є його дві освіти, кваліфікація та досвід. Та й статистичні дані діяльності театру стверджують, що В’ячеслав Павлович Вандрашек на посаді директора театру справжній, натхнений, надійний, ефективний і перспективний менеджер:
1. Він не псував репутацію театру, згуртував колектив, під його керівництвом театр перейшов на госпрозрахункову, прибуткову основу.
2. Під його керівництво прийшли нові театрали, бо він посприяв в вибудові прозорої кадрової політики: підбору, адаптації, мотивації персоналу;
3. Дбав про кожного співробітника, театр і глядачів;
4. Створено багато нових вистав ;
5. Заповнені зали глядачем на всі вистави- це теж вагомий показник діяльності директора Вандрашека В. П. І колектива театру, глядачі підтверджують, що вони ходили в театр для відпочинку від війни, духовного збагачення , інтелектуального зростання, перезагрузки, осмислення подій, для енергетичного заряду , а також спілкування з акторами, знайомими. А тепер сумно, що актори покидають наш театр.
6. Щомісячно театр корифеїв давав 25-30 вистав. Після призначення нового директора кількість вистав зменшилась до 13 і перевага надається оренді приміщення.
Переконана, що і вас турбує доля колективу театру корифеїв. Важливо, щоб досягнення колективу зростали і доповнювали славетну історію , кількість працівників не зменшувалась, а були створені умови( зарплата, житло), щоб в м. Кропивницький прибували кращі із кращих для роботи в театрі. Все залежить від мети, планів, цілей керівника. Працівники мають бути спокійними та впевненими в собі і в завтрашньому дні.
Адже тетральне життя – це не мед. Витримують тільки ті, хто прийшов в професію за покликом серця і таланту. Це велетенська віддача і потрібно створювати належні умови, в тому рахунку і психологічні, для продуктивної праці, а не підрізати крила. Між колективом і директором має бути Синергія. Тут не проходить ставити за своїм бажанням. Все ж таки потрібно поважати історію театра корифеїв, вибір колектива, який своєю працею заслужив шану і повагу. Театрали Корифеів хочуть бачити своїм керівником людину справедливу, що користується у них авторитетом, довірою, несе відповідальність за колектив. І якщо таким директором колектив театру Корифеїв бачить Вандрашека В. П. так надайте таку можливість. Ми ж в Європу зібрались!
Звертаюсь до всіх прогресивних організацій м Кропивницький та області, відповідальних, небайдужих особистостей м. Кропивницький, області та України посприяти театру корифеїв , вступивши в переговори з владою, депутатським корпусом і позитивно задовольнити в найближчий час бажання ( рішення) колектива Театра Корифеїв. Стресові ситуації, невідомість, страх майбутнього негативно впливають на продуктивності праці колектива театру, громади, на імідж міста.
Пам‘ятайте , що доля Театру Корифеїв в Ваших руках – це людські долі, які у творчому горінні творять магію мистецтва. Хтось більшою, хтось меншою мірою, але кожен, хто виходив і виходить на сцену, хто здійснив постановку вистави, хто поклав стібочок, шиючи сценічний костюм, облаштовуючи декорації, продаючи білети, запрошуючи глядачів на виставу , – кожен не тільки залишив свій слід у житті театру, а й мають право на продовження своєї натхненої, плідноі згуртованої діяльності . Таке ж право має і Вандрашек В’ячеслава Павловича продовжити працювати на посаді директора театру корифеїв до закінчення війни відповідно до контракту, волі колектива театру, громади, глядачів.
Вірю в справедливість і захист Театра Корифеїв шляхом безперешкодного поновлення на посаді директора театру Вандрашека В’ячеслава Павловича.
Будьте добрими і чемними. Творіть добро. Добро повертається.
З глибокою повагою і шаною”.
Читайте також: “Ми не чуємо і нас не чують”. Колектив Театру корифеїв заявив про недовіру до адміністрації театру