Тиждень перед Великоднем називається Страсним. Протягом нього кожен день має свої традиції й обряди. Так у Чистий четвер прибирають в оселі й “чистять” свої думки і совість. У Страсну п’ятницю не можна працювати, веселитися і переїдати. А у Велику суботу слід пекти паски, фарбувати крашанки, малювати писанки.
Перша електронна газета пропонує рецепти великодніх пасок, які зібрала команда “Баби Єльки” під час експедицій селами Кіровоградщини.
Частина рецептів опублікована у книзі “Смачна Кроивниччина” і на Фейсбук-сторінці проекту.
Паска баби Єльки
(Олени Рибалкіної) із села Розсохуватки Злинської громади
Внучка баби Єльки Світлана Буланова записала такий рецепт:
“На один літр теплого кип’яченого молока додавали 200 грамів масла і 200 грамів смальцю. Дві крашанки (яйця) туди вбить, дріжджів 200 грамів, один стакан цукру, ванільки, солі неповну столову ложку. Замісюємо круто і як замісюємо, додаємо трошки олійки (щоб руки змазать). Підходить – вимісюємо, знову підходить – знову вимісюємо, а вже на третій раз як підійшло, виробляємо як круглу хлібинку і прикрашаємо хрестом. Скачуємо дві качалочки тоненькі і кладемо їх на хлібові навхрест. Чекаємо, щоб підійшло. Змазуємо зверху збитим яєчком пір’їною гусака. І садимо в піч”.
Нагадаємо, цього року у Кропивницькому випікають паски за рецептом баби Єльки.
Паска Ірини Матвієнко із Кропивницького
- 1 л молока, 50 г дріжджів
- 300 г масла чи маргарину
- 7 яєць,
- 800 г цукру,
- 100 г олії,
- борошна – скільки вбере, приблизно 2 кг,
- родзинки, цедра апельсина.
Паска Таміли Лабенко з Голованівська
за рецептом мами Людмили Олійник (1931 р.н.) і свекрухи Марії Лабенко (1929 р.н.)
- 1 кг борошна
- 250 г масла
- 300 мл молока
- 150 ш сметани
- 10 жовтків
- 300 г цукру
- 100 г пресованих дріжджів
Зробити опару: закип’ятити молоко; коли вистигне до теплого, розділити пополам; в одну частину (150 мл) додати 2-3 столових ложки цукру і 2-3 ложки борошна, добре розмішати; додати 100 г пресованих дріжджів.
Збити виделкою жовтки з цукром. Розтопити масло. Замішати жовтки, масло, опару, сметану, решту молока (150 мл) і борошно. Тісто буде рідкувате.
Стіл добре присипати борошном, висипати тісто і вимішувати, доки воно перестане відлипати від рук. Як вчили Мілу Іванівну мама і свекруха, промісити треба 100-150 разів.
Потім поставити тісто підійти на паровій бані. Як підійде, зняти, попхнути рукою, щоб трохи осіло, і знов на баню.
Форми змастити олією. Насипати тісто не більше, ніж на третину, бо воно добре підійде. Пекти при 180° 30-40 хв, залежно від розміру пасочки.
Паска Наталі Кравченко із села Карлівки Соколівської громади
- Борошно вищого гатунку,
- цукор,
- дві склянки теплого молочка,
- трішки солі,
- ванілька
- 50 г дріжджів,
- 100-150 г масла,
- яйця,
- родзинки.
Для того, щоб пасочка вийшла гарна, в кімнаті повинно бути тепленько, температура всіх інгредієнтів повинна бути кімнатної температури, родзинки треба запарити, щоб він був м’якенький і чистенький. Потрібно нагріти молоко і розвести опару. Розтираємо дріжджі разом із пів склянки цукру, добавляємо борошна пересіяного, розводимо це теплим молоком. Треба залишити її на пів годинки.
Через півгодинки, якщо опара гарно підійде, можна місити тісто на паску.
Паска Галини Шеремет та Галини Томашевської із Благовіщенського
Взяти склянку кислого молока кімнатної температури. Додати склянку цукру, два яйця, столову ложку олії, пів чайної ложечки соди. Добре збити виделкою. Коли всі складники змішаються, досипати дві склянки муки і пів склянки горіхів, потовчених качалкою. Вимішати тісто. Воно буде рідкувате. Залити у форми приблизно до половини, бо тісто добре підніметься. Пекти в духовці 20 хвилин на 200 градусів. Духовку не відкривати, щоб тісто не впало.
Паски-віночки Валентини Панкевач із Знам’янки
До Великодня випікає паски, пиріжки, віночки за рецептом покійної мами Галини Юхи.
Свіже молоко (500 гр.) підігріти додати 2 ложки цукру, 50 гр. свіжих, пресованих дріжджів, добре розмішати і додати просіяного борошна щоб була консистенція рідкої сметани, накрити рушником і поставити в тепле місце.
Поки опара підходить, підготувати масло або рослинно-вершкову суміш (має бути м’яка, але не розтоплювати на вогні), два яйця і один жовток змішати з 250 гр. цукру (злегка збити), підготувати родзинки, журавлину, курагу (запарити, промити, просушити, обтрусити борошном).
Підготувати форми для випікання (користуюся металевими – вони при випіканні нагріваються і дають гарний колір). Як тільки опара починає злегка осідати – час змішувати тісто. Опару посолити (0,5 чайної ложки), додати цукрово- яєчну суміш, ванілін, ретельно перемішати і поступово додавати просіяне борошно.
Тісто має бути м’яке і на цьому етапі буде прилипати до рук. Щоб добре вимісити, додаємо м’яке масло (150 г розділити на 5 частин і поступово вміщувати в тісто, ніби змащуючи його м’яким маслом). Так вміщуємо всі 150 гр тісто стає гладеньким, еластичним, додати родзинки, насамкінець додати 30-40 грамів олії (найкраще оливкової) ще раз добре вимісити, накрити рушником, поставити в тепле місце щоб підійшло (хвилин 30-40).
Виробити пасочки, дати їм час щоб підійшли і випікати. Час випікання залежить від вашої духовки.
Паска Світлани Мирошниченко із Новоукраїнки
- яйця- 5-6 аби були жовтенькі
- дріжджі- 50 грам (до 100)
- цукор- на смак,склянку -дві
- кориця- чайну ложку
- родзинки- вже після опари кидати , грам 100-150
- молоко- пів літра ( вище грамовка на таку кількість)
- маргарину- грам 150-200, щоб було здобне.
Нагріти молоко або сироватки, додати цукор і дріжджі, дати трішки постояти, щоб дріжджі розчинились, вчинити опару , додати муки так, щоб було як густа сметана, дати підійти, щоб з’явились бульбашки, потім додати все, що потрібно. Гарно вмістити, щоб вийшла як колобок. Далі дідо витоплював гарно піч, вона мала аж побіліти всередині, вигрібав жар по боках, потім баба брала рогачі й ставила туди паски. З печі паска неймовірно пахне, не так як з духовки. Це найкращий спогад дитинства, саме оцей запах.
Та який би рецепт ви не обрали, пам’ятайте, що вимішувати і випікати паски слід лише з чистими думками і в гарному настрої. Ні в якому разі не можна в цей час сваритися, лаятися і думати про погане.
Не можна пекти паску і фарбувати яйця у Страсну п’ятницю – це день жалоби, коли розіп’яли Христа.
Читайте також: «Не вишиванкою єдиною»: засновник майстерні українського золотарства – про ідентичність та прикраси наших предків