Організатори «Кропивницьких читань» під час пресконференції розповіли про особливості ювілейного заходу, який уп’яте знайомитиме шанувальників літератури і театру зі спадщиною Марка Кропивницького.
Як повідомляє Перша електронна газета, ідея читань полягає в тому, щоб гуртом, за участі не професійних акторів, розділяючись на дійові особи, прочитати всі п’єси Марка Кропивницького. Авторами цієї ідеї стала Світлана Грищук із «Екскурс-Інформ» та громадський активіст, фотограф Олександр Лещенко. Підтримали читання подружжя Смельняків (власники кнайпи «Бамбетель») та Театр корифеїв в особі провідного актора Євгена Скрипника.
Масштабуванню дослідження творчості Марка Лукича передували заходи, раніше організовані у кнайпі – там відбулося чотири «сесії» читань, участь у яких узяло кілька десятків шанувальників спадщини корифея. П’яті ж читання відбудуться на малій сцені обласного театру імені Марка Кропивницького.
За словами Дмитра Смельняка, «Кропивницькі читання» – це ще й частина проекту «Лагідна українізація», яку подружжя Смельняків розвиває з часу заснування закладу.
«Коли у шосту річницю з перейменування міста Кропивницького нам запропонували започаткувати «Кропивницькі читання», ми вирішили підтримати цю ініціативу, адже вона повністю відповідає нашому так званому руху з лагідної українізації.
У кнайпі ми нещодавно провели Шевченківські дні, 19 березня під час ярмарку крафтових виробників читали вірші Ліни Костенко. Також плануємо продовжувати відзначати дні народження видатних українців, гуртуючи таким чином патріотичну спільноту міста», – розповів пан Дмитро.
Участь у читаннях зголосилося взяти зо два десятки читців, а запрошення до глядацької зали майже розібрали.
«Були часи, коли ми самі виготовляли примірники п’єс, зшивали роздруковані папірці, робили обкладинки, автографи. Проте цього разу книгами з текстами Марка Лукича нас забезпечила бібліотека Чижевського. Також цього разу, як і зазвичай, до нас долучаться фотографи Володимир Гостик і Юлія Душейко. Музичний супровід теж буде незвичним – цю частину на себе візьме ансамбль бандуристів на чолі з Юрієм Баранком. Також серед глядачів, точніше, слухачів, розіграють подарунки від бренду «Чарвіш» (їхні світшоти із зображенням будівлі театру відомі багатьом).
А загалом, читання – це не тільки про літературу, а ще й про театр. Ми занурюємося у твори Марка Лукича, співставляючи сьогодення і реалії,- каже Олександр.
Модератором читань став актор Театру корифеїв Євген Скрипник:
«Основне завдання, яке ми перед собою ставимо – це просвітництво, знайомство людей з доробком Марка Лукича Кропивницькому. Ми маємо знайомити людей із Кропивницьким, маємо зробити так, щоб старшокласники не задумувалися над відповіддю на запитання, на честь кого назване наше місто. На мою думку, у цьому контексті в нас бракує просвітницької роботи.
Можна почути записи з голосом Кропивницького, побачити його світлини, почитати його п’єси, але ми вирішили збирати людей абсолютно далеких від театрального мистецтва і від культурної галузі. Хочемо, щоб люди знали і усвідомлювали, що вони мають можливість познайомитися з історією міста і цього краю і таким от способом».
Організатори читань не ставлять за мету зіграти радіовиставу. Головна мета – об’єднання і творчість. Щоб підтримати учасників, до читання залучать кількох професійних акторів.
Для ювілейних читань обрали п’єсу «Дві сім’ї». Чому саме цю п’єсу? Євген Скрипник відповів на це запитання так:
“Це річ дуже суб’єктивна. Я скажу чесно, з тих 20 п’єс, які я прочитав, ця у мене викликала особливі почуття.
Цікава вона тим, що належить до цензурованих п’єс. Проте, незважаючи на це, твір не втратив своєї соціальної ваги. Попри ті правки Кропивницького, які він вносив, у ній зберіглася гостра і сьогоденна проблема жіночої долі”.
Більше дізнатися про те, що ж це таке – «Кропивницькі читання» можна 28 березня о 18.00, завітавши до обласного театру корифеїв.
Запрошення на захід можна отримати у кнайпі «Бамбетель» (вул. Шульгіних, 1).
Нагадаємо, у Кропивницькому презентували інсталяцію з уламків боєприпасів.
Читайте також: Кропивничанка в Італії: Хочу, щоб через культуру світ дізнався більше про Україну