Він приїхав з Америки у пошуках пригод та допомагати українцям. Кропивничани вже знають його як фотографа проекту «Баба Єлька». Та перш за все, Майкл Ендрюс – щира людина і волонтер Корпусу Миру. В ексклюзивному інтерв’ю Майкл розповів про своє життя в Україні, як він сюди потрапив та чому варто бути обережним з українською гостинністю.
– Майкле, розкажіть про себе.
– Я з міста Вінчестер, штат Кентуккі, США. Усю свою кар’єру присвятив журналістиці та роботі із зв’язками з громадськістю. У Кропивницькому я надаю бізнес-консультації для обласного відділення ВБО «ВМ ЛЖВ». Допомагаю їм з бізнес-концепціями. Моя кар’єра в Америці пов’язана з допомогою людям та організаціям, яким я розробляв маркетингові, рекламні та комунікативні програми. Ось чому я працюю саме тут.
– Чим ви займалися в Америці до того, як стали волонтером Корпусу Миру?
– Я був бізнес-консультантом у сфері зв’язків із громадськістю та фаундрайзингу. (Фаундрайзинг – процес залучення фінансування, яке організація не може забезпечити самостійно для реалізації певного проекту – Авт.). Також займався волонтерством.
– Чому вирішили стати волонтером Корпусу Миру?
– Одна з причин – туризм. Я люблю пригоди і постійно шукаю їх. По-друге, я дуже зацікавився Україною, її надзвичайною історією і хочу дізнатися про неї якомога більше. Я став волонтером Корпусу Миру, щоб відвідати Україну.
– Як довго ви є волонтером?
– Тільки 9 місяців і весь час працюю в Кропивницькому. Це мій перший досвід волонтерства у Європі.
– А чому для роботи обрали саме наше місто?
– Кропивницький як місце роботи обрав для мене Корпус Миру. Розподіл волонтерів відбувається за запитами від територій і уміннями волонтерів. В організації вирішили, що мої навички будуть корисними саме для співпраці з БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» у Кропивницькому.
Читайте також: Кіровоградське відділення ЛЖВ планує обстежити 3000 людей до кінця року: проект «HealthLink» продовжується
– Що вам подобається в Україні та нашому місті зокрема?
– Мені подобаються українці. Ви – неймовірно гостинні, привітні і безкорисливі люди. Я в захваті від ваших національних традицій. Кропивницький – чудове місто. Він малий, з гарними рестораціями та безліччю культурних пам’яток. Можна гуляти будь-де. Словом, культурне місто. Я насолоджуюся візитами до театру, філармонії, музеїв, бібліотек.
– Чи знали ви що-небудь про Україну до того, як приїхали?
– Я багато читав про історію України та дещо з ваших художніх творів, перш ніж приїхати.
– Як довго волонтер може працювати в одному місці?
– Я – волонтер, якого називають Peace Corps Response Volunteer. Цей тип волонтерів складається з досвідчених фахівців своєї справи, які працюють в одному місці протягом шести – дванадцяти місяців. Більшість же волонтерів працюють протягом двох років. Мій термін у Кропивницькому – 12 місяців, але я хочу продовжити свою роботу тут і на другий рік.
– З якими труднощами в Україні ви зіштовхнулися?
– Найбільша проблема – мова. Вчити українську і російську мови – ще той виклик. Сюди ж можу віднести знайомство з новими звичаями, стравами і напоями. Вони відрізняються від тих, до яких я звик в США. Але, ви знаєте, люди є люди. Я товариська людина, мені дуже подобаються українці, тому всі ці виклики просто зникають.
– Як ви приєдналися до проекту «Баба Єлька»?
– Про проект я дізнався від чоловіка однієї з учасниць проекту, з яким я працюю. Оскільки я захоплююся історією, мені було цікаво приєднатися до експедицій. Я долучився до команди у серпні 2018 року.
– Розкажіть про своє бачення цього проекту і свою роль в ньому?
– Я бачу, як зникає сільська культура. Пісні та історії від бабусь просто зникають безслідно, хоча вони мають бути збережені для майбутніх поколінь. І моя місія полягає в тому, щоб допомогти команді «Баби Єльки» зберегти якомога більше проявів культури до того, як вона зникне.
– Участь у проекті – це ваш вільний час чи частина роботи в якості волонтера Корпусу Миру?
– Основна місія Корпусу Миру в Україні полягає в допомозі технічними фахівцями для передачі досвіду. Я – фотограф і журналіст: саме з цих сфер я можу ділитися своїми навичками. Інша сторона діяльності Корпусу Миру – знайомство українців зі Сполученими Штатами Америки і американців із життям в Україні. На своїй сторінці у Фейсбуці я постійно публікую новини про свою роботу в ВБО «ВМ ЛЖВ» та у проекті «Баба Єлька». Цим я знайомлю своїх співвітчизників з Україною. Як волонтер я не маю багато вільного часу. Я можу працювати над своїми завданнями увесь час. Моя співпраця з громадською організацією, проектом «Баба Єлька», викладання в бібліотеці (у січні–лютому 2018 року Майкл Ендрюс проводив майстер-класи з мистецтва фотографії при клубі «Вікно в Америку» в обласній науковій бібліотеці імені Д. Чижевського – Авт.) – це все частина моєї роботи в Україні.
– Чи маєте якусь допомогу від місцевої влади?
– Ні, мене повністю забезпечує Корпус Миру, який фінансується урядом США.
– Які ваші плани на найближче майбутнє? Чи плануєте продовжувати волонтерську діяльність?
– Я продовжуватиму свою співпрацю з командами ВБО «ВМ ЛЖВ» та «Баба Єлька». Я люблю Кропивницький, тому хочу продовжити тут працювати.
Читайте також: Кіровоградщина побачить народну фотовиставку від “Баби Єльки”
Олег Козупляка, Нова газета. Фото НГ.