Цього тижня на кладовищі у місті Здолбунів тривали роботи з пошуку та ексгумації останків німецьких військовополонених часів Другої Світової війни, які були захоронені там в період 1945-1948 років. Їхні останки планують перепоховати на збірному цвинтарі у Кропивницькому.
Про це повідомляє Перша електронна з посиланням на zdolbuniv.com.
Дане кладовище налічує тридцять сім німецьких могил, останки знайдено лише в тридцяти двох.
Пошуковими роботами займалась робоча група Німецької Народної Спілки по догляду за військовими похованнями зі Львівщини, яка складається з трьох чоловік, на чолі з Мироном Старком. Мирон працює в траншеях разом зі своїми робітниками. З 2003 року він встиг знайти останки більше 15 000 німецьких солдат.
Дана Спілка діє згідно положень Женевської конвенції 1949 р., а також Угоди між Урядом Федеративної Республіки Німеччини і Урядом України про догляд за могилами загиблих воїнів від 29.05.1996 р. у відповідності з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 193 від 09.06.2006 р.
Робота Представництва даної Спілки поширюється на 8 областей західного регіону України.
Збір останків проводився згідно Дозволу Державної міжвідомчої комісії по увічненню пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, Програми пошуку затвердженого Рівненською ОДА, Акту встановлення місця поховання затвердженого Рівненською ОДА та рішення виконавчого комітету Здолбунівської міської ради.
Зі слів Мирона Старка, відповідального за розкопки, середній вік захоронених – сорок років. Про це свідчать кістки, які пошуковці обережно виймають з землі та складають у окремі мішки.
“На мішках ми записуємо вік солдата, розмір його стегнової кістки (для визначення зросту з похибкою в 1 см.), тип поранення, наявність солдатського жетона. Так відбувається повна ідентифікація. Інформацію відправляємо до центрального офісу спілки — до німецького міста Кассель. Німці розшукують родичів загиблих і повідомляють їх про знахідку.
Загиблі – прості люди, молоді чоловіки, батьки та сини, на яких випала нелегка доля і вони потрапили під безжальний вихор війни» – коментує пан Мирон.
У підтвердження слів він показує знайдений військовий жетон бійця. Тут зашифровані його військовий підрозділ (3./Jnf.Ers.Btl.36), особистий номер (5039) та група крові.
Варто зауважити, що всіх військових хоронили з жетонами, але оскільки це поховання не було військовим, то при похованні полонених, з метою подальшої їх ідентифікації, жетон поклали лише в одну могилу.
Солдат перезахоронять у спеціальних картонних саркофагах на німецькому збірному військовому цвинтарі у Кропивницькому.
Нині там лежать уже більше 15 тисяч вояків так званої групи “Центр”. У Потеличі Жовківського району Львівської області, що знаходиться за три кілометри від польського кордону перепоховають лише тих, хто брав участь у боях . З-за кордону туди приїдуть діти, онуки та навіть старенькі дружини солдат, які нарешті зможуть покласти квіти на могили рідних.