Учора, 2 червня, громадська рада при Кіровоградській ОДА провела виїзне засідання в історичному лісовому урочищі “Пальчикове”, що поблизу села Розумівка Олександрівського району. Члени громадської ради ухвалили рішення щодо припинення вирубки лісу на історичних холодноярських землях і відновлення роботи створеної у 2009 році робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку.
Приводом для першого виїзного засідання громадської ради при облдержадміністрації стало звернення від громадськості міста Кропивницького щодо негайного припинення вирубки лісу на території історичного урочища “Пальчикове” біля холодноярського села Розумівка.
Саме там знаходиться місце поховання борця за незалежність України, військового УНР, холодноярського отамана Миколи Скляра (Чорний Ворон) та його побратимів. Вони загинули у бою проти більшовиків у жовтні 1920 року.
А нещодавно, на честь 100-річчя Вільного козацтва та української революції 1917-1921 р., поряд із хрестом відкрили пам’ятник воїну УНР та холодноярському отаману, автору книги “Холодний Яр” Юрію Горліс-Горському.
Про вирубку історичного лісу першим публічно заявив кропивницький історик Юрій Митрофаненко. Він поїхав до урочища разом із членами громадської ради.
Делегацію із Кропивницького біля урочища чекали начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталя Ревенко та голова Олександрівської РДА Ольга Борота.
Наталія Ревенко повідомила членам громадської ради та активістам, що деревину в урочищі “Пальчикове” рубають працівники Бірківського лісництва. За її словами, рубку загального користування там проводять згідно чинного законодавства, згідно усіх правових документів, які на сьогодні існують.
Члени громадської ради та активісти оглянули місце вирубки. Наразі, за наказом Наталії Ревенко там припинено роботи.
Спілкування між активістами та працівниками лісгоспу подекуди набували емоційного забарвлення. Члени громадської ради намагалися з’ясувати усі деталі вирубки і висловлювали підозри щодо діяльності лісівників.
За словам очільниці лісгоспу області, ділянка, яку почали вирубувати є рукотворним насадженням віком близько 130 років. За планами, там буде вирубано 2,3 га лісу.
“Обласний лісгосп не рубає, там де захоче. Ми користуємось виключно базовим лісовпорядкуванням. Лісовпорядкування виконує Харківська державна лісовпорядна експедиція. Потім обласне управління підписує лісорубний білет на всі рубки головного кристування. Ми проводимо відвід дерев за два роки до проведення рубки і оприлюднюємо цю інформацію на офіційному сайті управліня та державного підприємства. Уся ділова деревина, яка заготовляється в області реалізовується через аукціон з продажу необробленої деревини, а дрова йдуть на опалення соціальної сфери області – садочки, лікарні, школи, тощо”, – розповіла деталі деревозаготівлі Наталія Ревенко.
Поки журналісти спілкувалися із очільницею лісгоспу області, активісти оглянули всю ділянку і розмістили на деревах листівки з надписами “Збережемо урочище Чорний Ворон”, “Руки геть від лісу”, “Збережемо ліс для нащадків” та інші.
Після оглядин вирубки члени громадської ради завітали до пам’ятника Юрію Горліс-Горському і поклали квіти до хреста, встановленого на місці останнього бою Чорного Ворона.
Далі члени громадської ради, представники лісгоспу та районної влади продовжили спілкування у актовому залі сільради.
Наталія Ревенко запевнила усіх присутніх у тому, що лісівники чудово розуміють історичну значимість цього урочища і рубати далі, ближче до пам’ятника Горліс-Горському та хреста Чорному Ворону не будуть. Але звернулась до активістів з проханням зрозуміти і лісівників, адже не виконувати свою роботу вони не можуть.
“Оця рубка розташована найближче до пам’ятника і хреста, ближче рубати ми не будемо. Але рубку на цій ділянці ми маємо завершити”, – повідомила очільниця обласного лісгоспу.
Крім того, Наталія Ревенко розповіла членам громадської ради, що території усіх вирубок на 100% відновлюють молодими насадженнями. Усіх бажаючих вона запросила восени пересвідчитись у тому, що на вирубаній ділянці висадять молоді дерева.
Після усих обговорень громадська рада підтримала рішення припинити вирубку дерев у цьому урочищі та відновити роботи створеної у 2009 році робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку.
Як розповів кандидат географічних наук Андрій Домаранський, ініціатива створення національного парку належала тоді колективу природничо-географічного факультету педуніверситету.
“У 2009 році був зроблений перший. Ось документи із засідання робочої групи. – звернувся Андрій Домаранський до членів громадської ради, демонструючи документи. – Був проведений круглий стіл за участі тодішнього голови облради, його заступника, тодішнього очільника лісгоспу області. Було прийнято принципове рішення – створити до 2020 року Чорноліський національний природний парк. 2020 рік вже зовсім скоро, але цих три роки абсолютно достатньо, щоб розробити проект, визначити межі і почати створювати національний природний парк”.
Переглянути документи за 2009 рік, про які говорив Андрій Домаранський можна за посиланнями: - Резолюція круглого столу з питань створення Чорноліського національного природного парку - Резолюція круглого столу з питань створення Чорноліського національного природного парку, стор. 2 - Розпорядження голови Кіровоградської обласної ради Про створення робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку - Розпорядження голови Кіровоградської обласної ради Про створення робочої групи з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку, стор 2
Саме такі дії, на думку геграфа дозволять обмежити території, які можна буде вирубувати, і тим самим зберегти історичне урочище, де свій останній бій прийняли герої-холодноярці. А також не буде ніяких обмежень щодо відвідин туристами цих історичних місць.
Крім обмеження вирубки на території урочища “Пальчикове” та відновлення роботи по створенню національного парку на базі гісгоспів області, громадська рада ухвалила надати членам ради копії документів, якими регламентували вирубку та плани рубок лісу на території області.
Це звернення передадуть голові обласної ради та голові ОДА .
