Важливо

Військові будні бобринецького футболіста

Ольга Ткаченко
Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Ігор Сергієнко потрапив до лав Збройних Сил України у березні минулого року. Здобувши вищу освіту в КНТУ, 24-річний хлопець пішов служити за контрактом до армії. Гарна фізична підготовка та витривалість, адже у рідному Бобринці Ігор майже десять років професійно займався футболом, допомогли у службі.

А вона видалась нелегкою. Ігор та ще сотні таких же бійців відбивали найперші ворожі наступи, коли ще українська армія лише формувалась і відроджувалась після двадцятирічного занепаду.

З квітня по листопад 2014-го Ігор перебував у зоні АТО. Попервах були перебої з забезпеченням харчами, формою, бронежилетами, касками. Значну допомогу надавали волонтери. «Якби не вони, не знаю, щоб ми там і їли», – скромно згадує Ігор. А ще волонтери допомогли з кевларовими касками. Вони значно міцніші й надійніші від звичайних касок. Також хлопцям доводилось ночувати просто серед поля у спальних мішках. Проте бойового духу Ігор не втратив. Значну моральну підтримку надавали старші офіцери, які розважали армійськими історіями своїх молодих колег.

До мирного життя після війни звикати було важко. Інколи, їдучи в маршрутці, чи перебуваючи серед цивільних, Ігор ловив себе на думці, що поруч якісь підозрілі люди, що скрізь чекає небезпека. Проте завдяки підтримці рідних, тривога минає і хлопець знову звикає жити, і вже навіть думає про футбол… Записала студентка КДПУ ім. В. Винниченка Анна Панченко

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*