Важливо

Кіровоградцям привідкрили завісу у таємний світ художників (ФОТО)

Малювання і музика – види мистецтв, які назавжди лишаться загадкою для людства. І справа не в тому, що вони їхня техніка чи подача занадто складна чи проста, а в тому, що мистецьких творів багато, а знаємо ми про них мало. А часом і зовсім нічого, як і про тих, хто всю ту кольорово-музичну красу створив.

Художники й композитори вдало ховаються за своїми творами, тому нам, простим смертним, лишається лише знаходити відголоски себе і чужої душі у їхньому творінні. Щоб відійти від звичного незнання, Микола Цуканов, власник галереї “Єлисаветград” вирішив привідкрити завісу у таємний світ художників для кіровоградців. Як результат – 12-денний пленер для кіровоградських та одеських художників , який тривав з 28 квітня по 10 травня у Світловодську.

Організатори обіцяли обмін досвідом і можливість творити без кордонів, але цього разу реальність перевершила очікування.

Ми не встигали обмінюватись досвідом, хіба що пізно ввечері за чашечкою чогось там. А так намагалися вхопити все найцікавіше, що дарує нам природа, і малювали, малювали, малювали, – розповідає кіровоградських художник Анатолій Шаповалов. – Картина у майстерні малюється слабко, спробуй всю ту красу по пам’яті намалювати. А тут за тиждень я 15 картин намалював – прямо перевершив себе“.

З суто пленерської тема розмови поступово переходить на особисте. “Все своє життя я йшов до того, щоб стати художником. І тільки ось зараз щось починає виходити, – ділиться пан Анатолій. – Не буває так, щоб все і одразу приходило. Перед тим як остаточно осісти у напрямі реалістичного живопису, я шукав себе і в імпресіонізмі, і у модернізмі. Іноді й зараз хочеться туди-сюди рипнуться, але розумієш, що життя швидкоплинне, треба хоча б в одному напрямку встигнути щось зробити, довести себе до досконалості“.

Після недовго, але цікавого спілкування, робляться колективні фото напам’ять, у затишних куточках тривають дружні розмови тет-а-тет, катання на яхті. Весь цей час осторонь, під парасолею сидить творчо захоплена постать і щось натхненно малює, встигаючи відповідати на питання журналістів. Як виявилось – це відомий одеський художник-аквареліст Анатолій Кравченко. Мудра і дуже талановита особистість.

“Одеській школі живопису притаманна особлива світла атмосфера. Картини одеситів легко вирізнити серед інших по кольору – світло, сонце, море, скелі. Тут немає петербурзької сірості і дощу, – розповідає Анатолій Кравченко. – Щось споріднене з одеськими краєвидами я знайшов у Світловодську. Тут не треба шукати сюжети. Можна вночі сідати і просто малювати ту красу – місяць, воду, дерева“.

Гарні, майже морські краєвиди, світ якоїсь дикувато постіндустріальної природи, ржаві і оновлені човни, багато творчого спілкування – приблизно так описують свої враження від пленеру імениті художники, які вже встигли побувати на пленерах не тільки по всій Україні, а й по всьому світу. Сам же Микола Цуканов більш критично підійшов до своєї роботи, розказав про надбання та недопрацювання першого кіровоградського пленеру.

Попри всі “вау” і не дуже, Микола Цуканов не збирається зупинятися на досягнутому. Навпаки, наступного року обіцяє більш якісно і продумано підійти до організації пленеру, але вже не у Світловодську, а у Кіровограді, куди запросить Дніпропетровську школу живописців.

Тетяна Колісник, Перша електронна газета


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*