Як вести свій Instagram, як зробити якісне фото та в якій програмі його обробляти – цими секретами поділилася зі студентами фотограф Олександра Сухенко. Вона вважає, що на сьогоднішній день у суспільства немає часу читати великі тексти, і не у кожного є вільна хвилина, аби переглянути ваш пост. Але на те, щоб подивитися картинку – багато часу не треба.
Олександра Сухенко – студентка третього курсу природничо-географічного факультету, юний вчитель, який намагається знайти новий спосіб цікаво пояснити дітям географію та через призму фото показати, що цей предмет – не нудний.
Фотографувати Олександра почала ще у школі, але відправною точкою для неї була серія знімків, які вона робила у поході на першому курсі.
«У мене, до речі, не було якісного фотоапарата: лише той, що мені подарували у восьмому класі. До того ж, на той час він був б/у», – каже Олександра.
Свої перші роботи вона виставила в мережу Інтернет, і її помітили, запропонували участь у команді, яка розробляє картосхеми та досліджує територію в межах наших областей.
«Не знаю, як так вийшло, що мене відразу побачили. Їм потрібен був свіжий погляд у межах таких досліджень».
Тоді в межах Поінгулля відбулося три експедиції, де дівчина робила фото. Після її завершення організували виставку, де, за словами фотографа, люди дивувалися, коли бачили з її світлин, наскільки річка Інгул може бути гарною.
Зараз Олександра активно веде свій Instagram-акаунт. Її улюблена тематика для фото – це ландшафти.
«На початку я себе позиціонувала як фотограф конкретно природи, і в моєму акаунті були лише пейзажі. Потім зрозуміла, що не треба заганяти себе в ці рамки, якщо можна фотографувати щось іще. Дійсно, коли я почала розвиватися в багатьох напрямках і просувати це в своєму Instagra, тоді в мене побільшало підписників».
Олександра каже, що обробляє фотографії на телефоні, а не комп’ютері. Програма, в якій вона працює зараз – це Snapseed.
«Процес обробки фотографій вимагає досвіту. Наприклад, у своїх перших фотографіях зараз я бачу всі недоліки, але на той час вони були більш-менш нормальні. Зараз я працюю вже трохи по-іншому».
Олександра каже, що природу найкраще фотографувати перед світанком:
«Найкращі знімки виходять одразу перед світанком та після заходу сонця, адже в цей час світло м’яке та падає під зручним кутом. – сказала Олександра і додала, – Також, необхідно показувати людину в межах природи. Саме так можна передати масштаб природного об’єкту і картинка набуває більш такої цікавої позиції».
Головне, за її словами, не боятися робити фото навіть на телефон – треба постійно практикуватися.
«Я знаю безліч людей, які говорять, що хочуть сфотографуватися на фоні якогось об’єкту, але їм соромно. Тобто, соромно? Вибачте, але у вас є мета, і ви повинні зробити світлину. Люди, які, наприклад, будуть вас засуджувати – не будуть мати цього фото, а у вас воно є. Ніколи не бійтеся фотографувати».
Зараз Олександра створила власний хештег #Що_ви_знаєте_про_географію і підписує так кожне фото для того, щоб її могли за ним впізнати. Також дівчина рекомендує знайти свою спеціалізацію – тобто те, щоб вам було б цікаво фотографували. Вона вважає, що на сьогоднішній день у суспільства не має часу читати великі тексти, і не у кожного є вільна хвилина прочитати ваш пост, а на те, щоб подивитися картинку багато часу не треба. В своїй фотографії не потрібно боятися використовувати різні текстури, світло чи створювати якісь композиції.
«Головне – бачення світу. Хтось на одному місці бачить просто каміння, а інший – гарні кам’яні породи. Я вважаю, що кожен в цій аудиторії може створити власну виставку», – додає наостанок Олександра Сухенко.
Нагадаємо, нещодавно Перша електронна публікувала частину робіт Олександри Сухенко – фотопрогулянка річками Центральної України.
Крім того, у власному блозі Олександра опублікувала фотографії та розповідь про меморіал у селі Карлівка Кіровоградського району. До речі, на території України існує лише 5 меморіальних поховань німецьких солдатів, які загинули під час Другої світової війни.
Також Олександра брала участь у підготовці карти-схеми «Височинне Поінгулля та його цікаві місця», зокрема, її фотороботи виставлялися під час презентацій карти.
Валерія Мучлер для Першої електронної