За три місяці роботи в елітному заміському ранчо в Сполучених Штатах Богдан Клименко з Кропивницького здійснив стрімку кар’єру. З посади різноробочого хлопця, який ніколи до цього не пробував готувати, підвищили до помічника кухаря, а згодом йому довірили готувати самостійно. За словами Богдана, у тому ресторані вперше такий кар’єрний ріст відбувся за один сезон. Хтось жартував ще: від посудомийки до шефа. Як кропивницький студент потрапив в елітний ресторан? Про це він розповів «Новій газеті».
Богдан Клименко – студент 3 курсу Центральноукраїнського національного технічного університету. Навчається за фахом комп’ютерна інженерія. Нещодавно хлопець повернувся зі Сполучених Штатів, де брав участь у міжнародній програмі культурного обміну Work and Travel.
За умовами програми, студенти відправляються на роботу в США на заздалегідь визначені місця, які обирають самостійно із списку варіантів. У Богдана теж були різні варіанти, але через брак часу обрав навмання. І не помилився. Юнак стверджує, що йому пощастило.
«Я їхав працювати туди стюардом, – розповідає студент. – Два тижні я мив посуд і фактично був різноробочим при ресторані. Після того, як я почав спілкуватися з працівниками і цікавитися процесом приготування, мене помітили. Почали показувати ази, і я почав допомагати шеф-кухарю. Овочі підготувати абощо».
Так помалу хлопця навчали готувати. Згодом йому довірили власний процес – готувати стейки.
«До цього вдома я нічого не готував, – зізнається Богдан. – Я просто хотів взяти максимум від цієї можливості, праці на кухні. Чому б і не навчитися? Я зумів показати себе, мені це було дійсно цікаво. У них якраз не вистачало кухарів, тому вони навчили мене – показали один раз як треба, а далі я сам робив. Як щось не виходило, мені пояснювали і допомагали».
На його думку, різниці між його стравою і стравою кухарів-спеціалістів відвідувачі не помічали. Принаймні нарікань не надходило. Одного разу Богдан пересмажив м’ясо, але шеф перед подачею страви клієнту перевірив її і сказав переробити.
«Такі випадки були, але ставлення до цього було нормальним. Навіть у місцевих кухарів траплялося, що їм повертали страви, і вони їх перероблювали», – ділиться хлопець.
Також Богдан робив пасту, чистив рибу, допомагав сервірувати.
«У них вперше такий кар’єрний ріст відбувся за один сезон. Хтось жартував ще: від посудомийки до шефа», – згадує студент.
Місце роботи Богдана знаходилося у місті Біг Скай, штат Монтана. Працював він 5 днів на тиждень (в особливо завантажені дні виходив на зміну ще на день) з 15-ї години дня і до 23-ї години. Житло, надане працедавцем, було в одній хвилині ходьби від місця роботи, тож нічне повернення додому не складало труднощів.
Разом із Богданом на ранчо працювали ще 8 студентів з різних куточків світу. До всіх працедавець ставився з прихильністю.
«У нас був сніданок-обід за собівартістю. Це 50 доларів на місяць. Вечеря для всіх працівників у ресторані – безкоштовна. За житло ми не платили», – розповідає хлопець.
Окрім можливості працювати і заробити грошей, програма передбачає можливість подорожей країною для знайомства з культурою та життям сучасної Америки. У вільний від роботи час та у вихідні Богдан багато подорожував. Декілька разів відвідав міжнародний біосферний заповідник «Національний парк «Єллоустон», побував у сусідніх містах, їздив подивитися на повне сонячне затемнення тощо.
Юнак зазначає, що ті, хто їде за цією програмою аби просто заробити коштів, у результаті багато не заробляють.
«Особисто я хотів повернути витрачені на поїздку гроші. І мені це вдалося. Але щоб багато заробити – ні. Хоча я зустрічав декількох дівчат, які працювали на двох роботах цілими днями. У такому випадку, напевно, і можна якусь суму зібрати», – зазначає він.
І хоча хлопець тільки-но повернувся з тривалої поїздки, вже зараз планує наступного року поїхати ще.
«Я говорив з шефом, вони тільки «за», аби я уже приїхав на повноцінну роботу кухаря чи офіціанта», – каже студент.
Та на заваді цьому може стати складність в отриманні візи. За словами Богдана, цьогоріч з 15 кропивницьких студентів, які виявили бажання взяти участь у програмі, візу отримали лише троє.
Після повернення додому хлопець ще не демонстрував отримані знання, але говорить, що як тільки-но зберуться з друзями, то не проти щось приготувати. Водночас зазначає, що навчитися готувати було цікаво, але працювати кухарем, скоріше за все, не став би. Фізично тяжка це професія.
Олег Козупляка,
фото надані Богданом Клименком
Залишити коментар: