Війна починається не зі зброї – а із готовності людей до цієї війни. Бо спершу – починається “війна за голови”. Тему впливу на свідомість українців через призму історії розкриває у своїх працях професор Віктор Брехуненко. Днями свою нову книгу “Війна за свідомість” доктор історичних наук презентував у Кропивницькому. За словами Віктора Брехуненка, Росія всю дорогу нав’язувала українцям свої ідеологеми для того, щоб ми вважали свою історію якоюсь поганою, “не такою”, а себе – одним народом із росіянами.
Це вже друге видання, яке Віктор Брехуненко презентує у рідній області. Минулого року він приїздив у Кропивницький із книгою “Братня навала”, яку готував у співавторстві з колегами. Тепер історик презентував власне видання – “Війна за свідомість”. Тут автор зібрав 39 основних міфів Росії про Україну. За словами історика, саме від цих базових міфів будуються інші – їхні відгалуження.
“У цій книзі я зібрав ключові російські міфи про Україну, які постійно на слуху: в Інтернеті, по телебаченню, з вуст політиків чи опозиції, “путінців” і так далі, – розповів під час презентації Віктор Брехуненко, – Якщо людина побачить чи почує якийсь міф, то вона може звернутись до книжки і знайти йому спростування”.
За словами історика, авторський склад попередньої книги “Братня навала” проросійські сайти “криють на чім світ стоїть”. І, на його думку, це показує важливість і результативність цього видання. Тож під час написання “Війни за свідомість” він враховував, як її будуть читати в Росії. І ставив собі за мету побудувати книгу максимально структуровано та чітко, аби її зміст не можна було перекрутити.
“Це книжка – науково-популярна. Вона оперує науковими аргументами, але я намагався подати їх максимально просто. Після кожного аргументу тут є посилання, де глибше можна прочитати наукові праці на цю тему”, – сказав Віктор Брехуненко.
У книзі “Війна за свідомість” описано міфи, які охоплюють всю українську історію починаючи від походження українців і закінчуючи сучасними, наприклад, що “Крим – сакрально російська земля”. Віктор Брехуненко зазначив, що період Другої світової війни він не описує. Адже минулого року було надруковане видання “Війна і міф. Невідома Друга світова” під редакцією голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. За словами Віктора Брехуненка, це видання повністю розкриває міфи цього періоду, тож повторюватися не було сенсу.
За словами автора, для системності він нумерує кожен аргумент – будує текст від головного до побічного. Кожен підрозділ має назву, називається ідеологічну мета (що Росія хотіла цим міфом сказати), підґрунтя спекуляції. Для зручного пошуку все це обрамлено шрифтовими виділенням.
“Я намагався писати чітко, коротко і ясно. Ілюструвати це цитатами. Такими вбивчими, щоб читач міг реально відчути пульс того міфу і джерела, яке спростовує його спростовує. Крім того, на початку кожного міфу я давав цитату сучасного політика або історика, аби показати, як цей міф озвучувався на практиці”, – додав автор.
Міфи Віктор Брехуненко спростовує науковими джерелами. Зокрема, розбіжності виникають і між датуванням подій у російських “першоджерелах” та “оновлених версіях” із міфів. Тож навіть цитатами “із батьківщини” цих міфів – можна їх же і спростувати.
Віктор Брехуненко наголошує на тому, що багато міфів існує завдяки тому, що в історії України є, умовно кажучи, “білі плями”. Мова йде про той період, коли всі події висвітлювалися в основному в російських джерелах. За словами історика, саме російська версія становлення України виходила на міжнародний рівень:
“Головна причина полягає у ідеологічній сфері. Ми не мали своєї держави від 1764 року – коли була знищена Гетьманщина. І увесь оцей період аж до 1991 року увесь світ пізнавав інформацію про Україну і нашу історію не з українських джерел, а з російських. Наш образ формувала Росія. Росія всю дорогу нав’язувала нам свої ідеологеми. Для того, щоб ми вважали свою історію якоюсь поганою, “не такою” і вважали себе одним народом із росіянами. І оті всі ідеологеми на заході легко сприймалося”, – пояснив автор “Війни за свідомість”.
Ці події Віктор Брехуненко ілюструє цитатою польського історика, який говорить, що ми тільки тоді когось завоювали, коли почали писати їхню історію своїми словами.
280 сторінок вміщують 39 міфів, які століттями поширювалися Україною і не тільки. Головна мета цих “казок” – ментально переконати українців у тому, що власної історії вони не мають, а існуванню завдячують “братньому народу”. Ці зерна садили в голови різними способами. Раніше – то були рукописи, які “фіксували” перебіг подій на наших територіях. Потім за тими даними навіть писалися підручники та хроніки. Зараз – у епоху технологій – є можливість тим зернам проростати. А чи часто ми зараз ставимо під сумнів те, що бачимо чи чуємо від “братнього сусіда”? Війна за свідомість триває…
Відеоінтерв'ю у рубриці "Від PERSHої особи" чекайте згодом.
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета