Сьогодні, 16 лютого, небайдужі кропивничани, військові та волонтери зібрались на площі Героїв Майдану, щоб вшанувати пам’ять 12 героїв з військових підрозділів нашої області, які загинули два роки тому під час боїв за Дебальцеве.
Два роки тому у лютому героїчно загинули: капітан 3 ОПСпП Юрій Бутусов і старший сержант командир відділення 3 ОПСпП Віталій Федитник, Ігіт Гаспарян (57 ОМПБ), Вадим Харті (17 бат. 57 ОМПБ), Шверненко Євгеній(57 ОМПБ), Іскандаров Віталій (57 ОМПБ), Бутенко Микола (55 ОАБ “Чорний ліс”), Жук Олег (40 бат.), Кучер Валерій (55 ОАБ “Чорний ліс”), Музика Артур (ГШ ЗСУ), Покрищенко Микола (55 ОАБ “Чорний ліс”), Тельнов Євген (батальйон “Донбас”).
Крім того, сьогодні виповнюється рівно два роки, як старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков перебувають у полоні російсько-терористичних окупантів.
Вшанувати пам’ять загиблих та підтримати родичів полонених героїв прийшли більше 100 кропивничан.
“Саме цей місяць, лютий, став одним із найтрагічніших для нашої країни. Два роки тому йшли важкі бої у районі міста Дебальцеве, які забрали життя багатьох наших воїнів”, – зазначив волонтер Андрій Дяченко.
Він зачитав імена 12 бійців з військових підрозділів нашої області, які поклали свої життя за суверенітет і незалежність України.
Єпископ Кропивницький і Голованівський владика Марк провів панахиду за загиблими і звернувся до усіх присутніх:
“Віримо, що так, як темрява найгірша є перед світанком, так і ці всі біди та скорботи будуть предвісниками якісних змін у нашому суспільстві. Тому просимо у Бога для нас якоїсь мудрості, стійкості, і щоб ніколи ми не втрачали надії. Для тих, хто загинув, просимо царства небесного у Бога, для тих, хто на передовій – просимо захисту і опіки Божої, а всім нам – перебувати в єдності, в любові, а найголовніше, не бути байдужими”.
Єпископ Марк також побажав рідним полонених не втрачати надії, тому що поки вони живі, є надія, що вони повернуться.
На захід також прийшли дружини полонених спецпризначенців Катерина Глондар і Юлія Корінькова, мати і сестра знаклого безвісти Олександра Яремчука та мати загиблого Валерія Кучера.
Сестра полоненого Сергія Глондара Людмила подякувала усім присутнім за їх небайдужість та підтримку.
“Два роки ми чекаємо, два роки ми всюди звертаємось, намагаємось пробити ті двері, які неможливо пробити. За цей час нас не було тільки у самого чорта. Але, на жаль, на даний момент ніякого результату немає – 8 місяців ми не маємо ніякого зв’язку з хлопцями. Ми усюди просили, звертались, але нам відповідають, що усі “ключі” знаходяться у Кремлі”, – розповіла Людмила Глондар.
Сестра зниклого під Савур-Могилою біця 3-го полку Олександра Яремчука наголосила, що найбільшим горем є байдужість суспільства, адже навіть на цей захід прийшла дуже мало містян. А усім присутнім вона щиро подякувала за небайдужість.
Перед присутніми також виступив демобілізований військовий, який одним із перших добровольцем пішов на фронт, майор Андрій Бойко та родичі полонених і загиблих.
Завершили зібрання колективним виконанням гімну України.
|