Олександрійський міський голова Степан Цапюк ініціював обговорення щодо перенесення пам’ятника Жертвам Голодомору з центру міста на околицю.
“Після відвідин мікрорайону 8 школи, на кладовищі якого проходила панахида за загиблими під час окупації Олександрії, з’явилася тема, до обговорення якої прошу приєднатися всіх олександрійців. Величезну територію кладовища займають горбочки – місця поховання померлих під час голодомору, яких звозили туди зі всього міста. Тому міською владою прийнято рішення захистити територію і поставити на цьому місці пам’ятний знак. У той же час, по вул. Братської (Калиника) біля банку “Аваль” вже встановлено пам’ятний знак загиблим під час голодоморів. Чи варто його перенести на цвинтар в мікрорайон 8 школи (за балкою)? Якщо «так», як олександрійці пропонують облагородити місце біля банку Аваль після того, як знак перенесемо?”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Степан Цапюк.
Олександрійський журналіст та активіст Віктор Голобородько виступає категорично проти такої ідеї. Свою позицію він мотивує тим, що таким вчинком “мерія всіма силами намагається принизити пам’ять про наших загиблих під час організованого і проведеного тодішньою владою голодомору”.
“Олександрійський мер знову затягнув стару пісню про те, що треба знести з центральної частини міста пам’ятник жертвам голодоморів. Багатьом представникам мерії цей пам’ятник давно муляє очі. Особисто мер жодного разу не був там під час вшанування пам’яті загиблих, – висловлює свою позицію Віктор Голобородько у Фейсбук. – Нові висловлювання про перенесення кудись, чи то на Восьму школу чи ще куди подалі від людських очей, вкотре підтверджують, що мерія всіма силами намагається принизити пам’ять про наших загиблих під час організованого і проведеного тодішньою владою голодомору.
Коли тільки встановлювали пам’ятний знак, його намагались сховати у дворі 17 школи. Його навіть поставили там на декілька днів, але після протесту громадськості і тиску на владу, було ухвалене рішення про перенесення пам’ятника у центр міста. Те, що це місце впорядковується силами активістів, що влада ніяк не звертає на нього увагу – ганебний вчинок”.
Памятник должен стоять на видном, людном месте, чтоб люди помнили и не забывали о геноциде украинцев, мой дядя Леонид Ананиевич Глодовый, 3-летним ребенком опух от голода и умер, рассказывала моя мать, которой было в ту пору 7 лет,она выжила, потому что со старшим братом искали разный подножный корм с.Молодецкое кировоградский район, Кировоградская обл.