5 липня у Кіровограді відкрився єдиний у місті інклюзивно-оздоровчий табір для дітей з обмеженими можливостями. Заклад носить символічну назву «Джерельце надії» і розташований подалі від гучного міського життя – на Новомиколаївці на території Свято-Преображенського Собору.
Заходимо на територію. Всюди галас і гучний сміх. Навколо діти з батьками і волонтери. Ніхто не залишається без нагляду.
«Ви розумієте, в організації цього всього немає ні копійки державних коштів, все зроблено завдяки волонтерам та благодійникам» – розповідає одна з організаторів табору Анна Бондарєва. – Десь о 8.00 за дітками їздить автобус, на 9.00 вони приїжджають у табір, грають у ігри, деякі з батьками. У нас нема чужих дітей. За кожним дорослим закріплено максимум троє діток».
Поки говоримо з нею, підходить священник – отець Іван. Питаємо його, чим відрізняється нинішній табір від попереднього і яке місце займає віра в житті дітей?
«У цьому році у нас більше дітей. Табір відрізняється програмою та наповненням адже до нас приїхали наші друзі волонтери з Волині. А взагалі нам треба повчитися вірі у цих дітей. Людина, яка має хворобу, є ближчою до Бога».
«Для нас головне – бачити щасливі очі наших дітей. Зрозумійте, ці дітки сидять цілий рік у чотирьох стінах. І тому ми раді, що табір вдалося відкрити знову. Все це зробили люди. Деякі приносили прямо в храм кошти, їжу. Одна жінка, пенсіонерка, пожертвувала на це 3500 гривень. У неділю ми чекаємо приїзду байкерів» – розповідає кіровоградська активістка, яка опікується дітьми з особливими потребами, Людмила Шукрута.
Після пані Людмили зустрічаємо одну з мам, Айсулу Фатихову. Говоримо про табір, про те чи важко було все організувати.
«Дітям подобається. Перший рік був для нас дебютним, але нам вдалося. Допомогли фінансово люди». З кожним разом все краще і краще у нас виходить. Діти спілкуються на рівних і це допомагає адаптуватися до суспільства. Зближує те, що вони розуміють один одного» – говорить Айсула Фатихова.
“Лунає в парку сміх дитячий, гаряче сонце зігріва» – це починається відкриття другої зміни табору. Виступають з привітальним словом отець Іван, Анна Бондарєва та інші організатори та благодійники. Лунають подяки та привітання.
Діти представляють свої загони. Їх усього два: перший – «Обана» і другий – «Друзяки». Загін «Обана» грає театральну постанову про земні спокуси, а «Друзяки» – про дружбу і вміння ділитися. Поки діти виступають, маємо змогу поспілкуватися з волонтеркою зі Львова – Катею.
«Я у цьому таборі вперше. Попросили допомогти дівчата з кіровоградської молодіжки».
Одразу після виступу дітей, волонтери грають свою постановку «Еліза у царстві правди». Радісною піснею закінчується відкриття табору «Джерельце надії». Він триватиме усього тиждень, але назавжди залишиться в серцях дітей та їх батьків.
Олена Луньова для Першої електронної газети