Сьогодні, 6 січня, у Кіровограді, у військовій частині, де дислокується 3-ій окремий полк спецпризначення попрощалися з бійцем Романом Бочаровим. Військовий загинув за трагічних обставин 1-го січня у Краматорську.
Як повідомив в.о. заступника командира 3-го полку по роботі з особовим складом майор Андрій Неживий, загиблий боєць проходив службу у кіровоградському полку з лютого 2015 року, а до цього воював на Сході у лавах полку “Дніпро-1”.
“Загиблий воїн сам родом з Луганська, його сім’я наразі має статус переселенців. Від самого початку військового конфлікту він зайняв патріотичну державницьку позицію, і вступив до лав тоді ще батальйону “Дніпро-1″. З бійцями третього полку спецпризначення Роман познайомився під Донецьком, коли допомагав вивозити поранених. Тоді і вирішив служити у нашому підрозділі”, – розповів майор Андрій Неживий.
Також в.о. заступника командира 3-го полку по роботі з особовим складом повідомив, що з Кіровограда тіло Романа перевезуть до Києва, де 7 січня його поховають. Група бійців третього полку також відправились до Києва аби провести побратима в останню путь.
У військового залишилась дружина та три донечки, які наразі мешкають під Києвом.
Як розповідають його колишні товариші по службі з дніпропетровського батальйону “Дніпро-1”, до війни 40-річний Роман був затятим мисливцем і коли в Луганську почали закликати Путіна ввести війська, не міг залишитися стороннім спостерігачем, пише qha.com.ua.
У лютому 2014-го він вступив до новоорганізованого патрульного батальйону міліції особливого призначення “Тимур” (найменовано на честь комбата Тимура Юлдашева), який самовіддано намагався припинити сепаратистські настрої у м.Щастя під Луганськом. Коли у квітні батальйона розгромили російські грушники, Роман вивіз родину до Дніпропетровська, а потім до Києва. Тим часом сам з трьома друзями-міліціонерами теж вирушив до Дніпропетровська, де пішов добровольцем у міліцейський батальйон “Дніпро-1”. Тут він дослужився до комвзводу, отримав спеціальне звання “молодший сержант міліції” і у складі 5-ї роти “Дніпра-1”, разом із батальйоном “Чернігів” відправився до зони АТО. Спершу організували оборону м.Сватово на Луганщині, а потім вирушили на Азов. У Маріуполі охороняли аеропорт, потім зачищали селище Піски за 15 км від Донецька і, нарешті, територію навколо міжнародного аеропорту “Донецьк”.
Тоді, у липні 2014-го, легендарний аеропорт вважався головним українським форпостом на окупованій території. Аеропорт захищав кіровоградський спецназ, а Роман Бочаров у складі “Дніпра-1” охороняв дорогу, якою з тилу підвозили їжу і боєприпаси, а ще ходив “на партизанські вилазки”. Подейкують, саме на рахунку Романа — підірвані склади із зброєю в центрі Донецька, що раніше належали міліції та СБУ.
У жовтні до Пісків приїхала на ротацію інша рота, і тоді Роман домігся, щоб його зарахували до спецназу. Тут він і служив аж до своєї трагічної загибелі у перший день Нового Року за нез’ясованих обставин.