Важливо

Світлана Маринич: «Якби люди їли більше зелені та фруктів, було б набагато менше аптек…»

 Для жительки Знам’янки Світлани Маринич приготування їжі – це мистецтво. Вона дивує соцмережі молекулярною кухнею, ферментованим чаєм та «зеленими» днями. За словами Світлани, прихильність до всього природного і натурального почалася ще з дитинства. Хоча й має медичну освіту, за фахом пропрацювала лише рік. 

В інтерв`ю  Першій електронній газеті  Світлана розповіла про те, як їжа може прикрашати наше життя, зміцнювати наше здоров’я.

–  Пані Світлано, що для вас найважливіше в їжі користь, естетика чи щось інше?

 –  Для мене їжа – це божественна благодать. Це смак, естетика, користь, наснага, вічні експерименти, навчання та праця. Все, що завгодно. Бо це мені приносить задоволення.Найголовніше – це процес приготування, енергетика, позитивні емоції, які ти вкладаєш в їжу. Навіть якщо це заморожені вареники, куплені в магазині, вонимають бути зварені з любов’ю, покладені в тарілочку естетично, з легкістю і якоюсь “родзинкою”.

– У вашому раціоні виключно здорова їжа?

– Що таке взагалі шкідлива їжа? В наш час майже вся їжа шкідлива. Не їм ковбаси, копчення, не п’ю солодку воду, намагаюся майже зовсім відмовитися від солодкого, не їм рафінованої їжі. Ніколи не готую напівфабрикати й не дозволяю собі ними пригощати своїх рідних.Вареники, пельмені, млинці – все своїми руцями, бо я обожнюю мати справу з тістом. Люблю все, що готується швидко і не довго термічно обробляється. Супи-пюре – ідеальне відкриття для мене. Здоровою їжею харчувалася не завжди. Був веганський досвід протягом 6 років. Зараз думаю повернутися до веганства.

-На вашій сторінці можна побачити досить екзотичні страви, які потребують відповідних продуктів. Ви купуєте їх в супермаркеті?

– Харчі в наш час обирати не просто. Іноді заходжу в маркет і розумію, що не має що і з’їсти в цілому. Щось вирощую сама,  щось, звісно, купую.

-Що для вас молекулярна кухня?

– Це скоріше цікавість, ніж практикування на постійній основі. Готувати їжу – це ціла наука, але я більше довіряю своїй інтуїції, дуже люблю гратися зі спеціями й травами, пробувати щось нове. Але все ж таки традиційне приготування мені більш до вподоби. Коли дивишся, як підходить тісто, а потім під твоїми пальцями тріскотить хліб – оце і є молекулярна кухня в первозданному вигляді. Чим складніша їжа, тим більше порушуються її природні властивості й природний смак. Ми самі собі ускладнюємо життя, але не буду сперечатися, це цікаво і надихає.

86786f1259c3dbfc897ed90965dbe864.jpg
Бальзамічна ікра ( зроблена з бальзамічного оцту )

-Де ви навчилися так готувати?

– Готувати навчилася сама і вчуся все життя, бо це, як наркотик. Взагалі вважаю, що це природний дар, те, чим наділив тебе Бог. Скільки б ти не вчився, але якщо немає від природи розуміння, якщо ти не відчуваєш, що з чим поєднати, що додати, які спеції покласти, а які залишити для іншої страви, то скільки б ти не читав теорії ти не станеш гарним кухарем і пекарем.

-Чи можна готувати так у звичайних умовах, чи для цього потрібні якісь спеціальні приладдя ?

– Готувати можна в будь-яких умовах, навіть якщо немає якихось особливих. Раніше не було приладів, комбайнів і мікрохвильовок, навіть тертушок не було, але були справжні, природні інгредієнти й любов до кухні. В наш час люди стали ледачі, інертні, зайняті. Навіть для себе не готують не залежно від умов. Уявити не можу, що млинці можна купити й розморозити. А де ж кайф від того аромату, від тих дірочок, які з’являються на млинцях при випіканні. А карамелізовані яблучка для начинки, а политий розтопленим маслом той млинчик і листочок м’яти зверху. Це ж так прекрасно!

ідні підтримують вас у вашому хобі?

-Рідні скоріше звикли до того, що я весь час готую щось незвичайне і пригощаю їх. Це вже як будень день. Хоча готую багато чого, прості та складні страви, але борщ – то, мабуть, найсмачніша для нас страва. Особисто я можу їсти його щодня, але, на жаль, готувати доводиться не так часто.

-Розкажіть детальніше про ваші «проекти», наприклад, ферментований чай. Що це взагалі таке?

-Ви теж п’єте ферментований чай, але, можливо, про це не знаєте. Зелений чи чорний, який ви купуєте в магазинах, – теж ферментований чай. Ферментація – це особливий процес, при якому руйнується клітина листа, виділяється сік та поліфеноли. За відповідних температурних умов починається процес бродіння цього листа. Подібне бродіння є у квашених огірках чи помідорах, капусти. Це все зветься ферментацією. Просто ми не звикли до цього терміну.В цьому процесі можна досягти різних ступенів ферментації. Наприклад, легка, середня та глибока. Це залежить від часу, протягом якого відбувається бродіння.

c58d16231bae8e5f4000bc1742d35c5a.jpg
Ферментований чай

Яким чином ми це робимо? Спочатку пров’ялюємо листя, а потім скручуємо його. Щоб зрозуміти чи відбулася ферментація і яка, потрібен досвід. А ще я ніколи не роблю чай коли мені скрутно або я без настрою, тому що він не вийде. Щоб зупинити ферментацію листя, треба вчасно зупинити процес бродіння, але і це ще не все. Ми потім розкладаємо листочки й починаємо їх сушити. Коли чай висихає, в ньому залишається вологість не більше 2-5 відсотків і це ще не готовий продукт. Його, звісно, можна заварити, він буде потрібного кольору, але не таким смачним та ароматним. Тому після звичайної ферментації варто провести суху. Суха ферментація – це коли ви складаєте вже готовий чай в пакети й він стоїть щонайменше місяць (до речі, в мене є чай якому вже три роки. Він пречудовий, це як гарне вино). Чим довше він стоїть, тим він набуває більш яскравого та насиченого смаку та аромату. До речі, все те, що кваситься, ферментується та бродить, дуже корисне в першу чергу для нашого кишківника. Тому що при бродінні працюють молочнокислі бактерії, які позитивно впливають на імунітет, що виробляється в першу чергу в нашому кишківнику. А від його роботи залежить, чи будемо ми здоровими, чи ні.

-Ви додаєте в їжу пажитник. Що це ?

-Це дуже цікава рослина.  По-іншому називають грибною травою або шамбалою чи чаманом. Він дуже популярний в Єгипті, там його використовують щодня, роблять чай, заварюють або просто настоюють в холодній воді. Чайна ложка пажитника приблизно на 200 мл води, плюс імбир, варять п’ять хвилин і це називається чай Хельба. На смак шамбала має трохи горіховий оригінальний присмак. Спеція  знижує рівень цукру в крові, регулюєтиск, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, знижує рівень холестерину. Має антибактеріальний, протигрибковий та противірусний ефект. Але в нашій країні ця рослина не дуже популярна.

Я обожнюю їсти з ним сир, пекти хліб та пророщений просто вживати в їжу. Також пророщую маш, сочевицю, зелену гречку, амарант.

-А ще розкажіть про гомасіо, це теж добавка до їжі ?

Це суха приправа, яка має два головних компоненти – насіння кунжуту та сіль. Цю приправу вважають приправою довгожителів в Японії. Її можна покласти в салат, в рис, запечену картоплю, суп, смузі чи кефір, тобто куди завгодно. Зберігається протягом місяця, головне аби насіння кунжуту було свіжим.

Готується вона дуже просто. Для приготування потрібні чорне насіння кунжуту, коричневе чи біле, якщо немає іншого, його спочатку замочують, аби не гірчило, на годину чи дві, проціджують та смажать на сухій сковорідці, нічого не додаючи туди. Коли воно почне стріляти з характерним звуком – кладуть морську сіль. Сіль теж треба трохи прогріти. Кунжут та сіль перемішати блендером. Співвідношення вісім частин кунжуту й одна частина солі. Якщо ви не полюбляєте дуже солоне, то п’ятнадцять до однієї. Приправа готова.

e488ada1c00f9d1ca3242a5532086fa1.jpg
Гомасіо

-Що ви вважаєте суперфудом?

-Це продукти рослинного походження або молочні, що мають велику кількість вітамінів та антиоксидантів. Тому їх так і називають. Вважається, що суперфудом є насіння чіа, ягоди годжі, капуста кале, чорниця, кіноа, ягоди асаї. Якщо брати щось ближче до нашої культури, то це насіння льону. Його можна замочувати та їсти або перемелювати, заливати рослинним чи звичайним молоком або ж водою, настоювати ніч і вживати. Отримується корисна сироїдна каша, яка дає бадьорість на весь день. Буряк ми так само маємо вживати частіше, він теж містить безліч корисних речовин. Спіруліна – це мікроводорості, потрібні тим, хто не вживає м’яса та тваринні білки. Матча – порошкоподібний чай зеленого кольору, який має в 150 разів більшу кількість антиоксидантів, ніж звичайний зелений чай. Біла шовковиця, яку я намагаюся сушити й взимку додавати в чай. Обліпиха – крута ягода, якій приділяється не дуже багато уваги, через те, що її важко збирати, має мало соку. Чорна смородина, ягоди шипшини, зелена гречка, горіхи, гранат. Гранат – це теж цікавий фрукт, ми звикли їсти лише ягоди, а шкірочки  викидати, але вони є одними з найпотужніших засобів від дизентерії, розладів шлунку чи кишківника. Тобто можна заварити висушені шкірочки граната й можете пити хоч цілий день, таким чином убивається маса мікробів та грибків.

646fbfd74b848a05b6d59e6a9eb6cac7.jpg

-Як ви вважаєте, чому люди не усвідомлюють, що їжа може суттєво впливати на здоровя?

Бо так зручніше й спокійніше. Заболіла голова – ти випив таблетку і заспокоївся. Справу зроблено, але це не лікує причину. Якби люди їли більше зелені та фруктів, було б набагато менше аптек…

Нагадаємо, 7 продуктів, які допоможуть перемогти запалення та зміцнити імунітет

Читайте також: Вітамінно-мінеральні комплекси: чи насправді це корисно

Віта Банташ, Перша електронна газета.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар