Рішення суду, призначення на іншу посаду, стан здоров’я, викрадення росіянами — це офіційні причини того, що нині в Україні вісім обласних центрів (38%) не мають міських голів. Проблема — унікальна, адже нині з 1469 громад частина окупована, а приблизно 180 мають в. о. голови. Без обраних очільників залишилися такі обласні центри: Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Полтава, Рівне, Суми, Чернігів та Херсон.
Рух “ЧЕСНО” проаналізував, чому понад третина облцентрів не мають мерів, передає Перша електронна газета.
Куди зникли міські голови восьми обласних центрів?
Наразі у семи радах обласних центрів, крім деокупованого Херсона, є виконувачі обов’язків мера. Ці повноваження, згідно із законом, переходять секретареві ради. Майже у всіх випадках зміні керівника міста передували обшуки, кримінальні провадження та заяви про тиск правоохоронних і силових органів.
Зазначимо, що мера Херсона Ігоря Колихаєва у червні 2022 року викрали росіяни. Обов’язки міського голови поклали на Галину Лугову, а згодом президент змінив її на Романа Мрочка.
Троє з уже колишніх очільників обласних центрів написали особисті заяви про складання повноважень:
- мер Житомира Сергій Сухомлин достроково залишив посаду 19 вересня 2024 року і перейшов на іншу,
- мера Кропивницького Андрія Райковича 7 березня 2022 року президент призначив головою Кіровоградської ОДА,
- мер Запоріжжя Володимир Буряк склав повноваження за станом здоров’я.
Ще четверо залишили мерське крісло не з власної волі. Двох суд визнав винними в адмінправопорушеннях — допущенні конфлікту інтересів і неповідомленні про це НАЗК.
Чернігівського міського голову Владислава Атрошенка з 1 лютого 2023-го усунули з посади на рік, бо він наказав водієві (працівнику міськради) вивезти автомобіль дружини за кордон. Подібна доля спіткала ексочільника Рівного Олександра Третяка. На нього НАЗК склало три протоколи, один із яких — про призначення своєї спонсорки на виборах керівницею справами виконкому та максимального преміювання її на роботі — став фатальним для посадовця.
А колишнього очільника Полтави Олександра Мамая 2 березня 2023 року ВАКС визнав винним за кількома статтями ККУ. Посадовець визнав себе винним і пішов на угоду зі слідством. Отримав умовний термін: п’ять років ув’язнення з іспитовим строком на рік і позбавлення права обіймати керівні посади. 12 квітня Полтавська міська рада проголосувала за позбавлення його повноважень. Нині він судиться за повернення у мерське крісло.
Так само як і колишній очільник Сум. 2 жовтня минулого року Олександра Лисенка та директора департаменту інфраструктури міста викрили на корупції та затримали співробітники СБУ та НАБУ. 31 січня 2024 року міськрада проголосувала за висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови. Судового рішення щодо Лисенка немає, бо тільки 18 вересня НАБУ й САП завершили слідство і скерували до суду обвинувальний акт.
Чому в. о. не міський голова?
Загалом в Україні приблизно 180 територіальних громад із 1469 (в тому числі 144 громади, які захоплені росіянами після 24 лютого 2022 року, та ще 31 — з 2024-го) не мають обраних на виборах голів. Подібної ситуації не було в жодному попередньому міжвиборчому циклі, а якщо із виборами не квапитимуться, то легітимного, конституційно визначеного голову громади треба буде шукати в Червоній книзі:
Станом на початок жовтня 2024 року сім обласних центрів мають виконувачів обов’язків міського голови (у Херсоні — МВА):
- Житомир очолює Галина Шиманська (“Пропозиція”),
- Запоріжжя — Регіна Харченко (“Слуга народу”),
- Кропивницький — Олександр Мосін (“Пропозиція”),
- Полтаву — Катерина Ямщикова (“Слуга народу”),
- Суми — Артем Кобзар (“Слуга народу”),
- Рівне — Віктор Шакирзян (“Рівне разом”),
- Чернігів — Олександр Ломако (“Рідний дім”).
Читайте також:
- Як депутати Кропивницької міськради протягують “свої” рішення
- Депутати Кропивницького і Кіровоградщини підтримали “План перемоги” Зеленського (ФОТО)