“Я що, повинен вам лекції читати? Він віддав своє життя за нас з вами! А ми не можемо забезпечити нормальне життя дружині Героя? Негайно розібратися, хто ремонтував цей дах, і запросити до мене в кабінет, щоб я в очі йому подивився”, – наголосив Андрій Райкович.
Юрій Коваленко народився 16 липня 1977 року в місті Бершаді у сім’ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут Сухопутних військ, служив у Дніпропетровську та Кіровограді. Брав участь у Війні на сході України від початку її проведення. Його загін охороняв військові об’єкти, супроводжував вантажі і брав участь в розвідувальних операціях і боях.
У червні 2014 забезпечив прохід через брід у села Кожевня військових колон вздовж кордону для блокування ліній постачання ворога.Юрій Коваленко першим перейшов річку Міус. І далі його загін йшов в авангарді, щоб вивести підрозділи Збройних сил до Довжанського і Червонопартизанська, ця операція була проведена без втрат.
Група 3-го полку спеціального призначення під командуванням Юрія Коваленка тричі штурмувала пропускний пункт «Ізварине», вибивала російські війська, але армії давали наказ відійти, і потім пропускний пункт знову захопив противник.
Загинув Юрій Коваленко 15 липня 2014 поблизу села Провалля, внаслідок обстрілу пункту прикордонного контролю Ізварине з мінометів. Похований 24 липня 2014 року на кладовищі села Флорине, що на Вінничині.
У Юрія Коваленка залишилася дружина Тетяна та двоє дітей — Олена (2000-го р.н.) та Руслана (2010-го р.н.).
31 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко нагородив Юрія Коваленка за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі, званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», посмертно.
19 лютого 2016 року вулицю Маршала Конєва у Кропивницькому було названо на честь підполковника 3-го окремого полку спецпризначення Юрія Коваленка.