Учора, 3 жовтня, доньці полоненого спецпризначенця Сергія Глондара виповнився рік. Свій перший День народження маленька Анюта зустріла без тата, оскільки він уже більше року знаходиться у полоні ДНРівців. Вона його ще навіть не бачила…
“Найщасливіший день у моєму житті – це день, коли народилася моя донечка! Ось і прийшов найголовніший для мене день у році – день твого народження. Як би ти до нього не готувався, він чомусь завжди приходить несподівано, і це здорово: сюрпризи починаються! Було безліч поздоровлень, теплих слів, смачної їжі і позитивних емоцій, але найголовнішого подарунка ти так і не отримала … ЗУСТРІЧІ З ТАТОМ!!!…
Я пам’ятаю все до дрібниць! Як вона з’явилася на світ, як я пригорнула до себе крихітне тільце моєї донечки. Потім був дзвінок чоловікові…
Я почала тараторити у слухавку: вага, зріст, час, а у відповідь почула шепіт: «Спасибі тобі, Зайчику, за ДОНЬКУ. Я вас люблю! Тримайтеся! І в телефоні знову тиша». Я лежала на ліжку у пологовому будинку, сльози текли по щоках – це були сльози щастя! Серце вискакувало з грудей… Мені хотілося кричати на весь світ… Адже коли переповнює щастя, дуже хочеться поділитися ним з усіма!!!”, – написала на своїй сторінці у Фейсбук дружина полоненого спецназівця.
Читайте також: 430 днів полону: дружини кіровоградських спецпризначенців досі намагаються повернути чоловіків додому
Нагадаємо, старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков потрапили у полон 16 лютого 2015 р., під час виконання складного бойового завдання у районі Дебальцевого. Військові супроводжували колону, і їх загін потрапив у засідку, декілька військових загинуло, декілька були поранені, інших взяли у полон.
Від самого початку полону, дружини військових вступили у боротьбу за свободу своїх чоловіків. Вони звертались до СБУ, до Президента, до Верховної Ради України, пікетували у Києві російське посольство, але жодних результатів це поки що не дало.