«Дитина з унікальною пам’яттю» – так кажуть про учня другого класу Новоукраїнської гімназії Ваню Зазимка. У минулому році він був фіналістом першого дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти».
Під час виступу Ваня полонив серця суддів своїми знаннями географії. Дивлячись на прапори інших держав, хлопчик не затинаючись називав столиці країн, які навіть не всі дорослі знають. Не було меж здивуванню суддів і коли Ваня працював з математичними алгоритмами та за кілька секунд, по даті народження, визначав день тижня, на який той припадав.
Як розповідає його мама Олена, щоб виступити у фіналі, їм довелося пройти чотири відбірних тури. Передувала ж дитячому талант-шоу участь у всеукраїнському конкурсі «Диво-дитина», де він став переможцем у своїй номінації «Найдивовижніша дитина».
Крім знання географії, маленький Іванко вміло оперує й цифрами. Математичні задачі з двозначними цифрами він «лузав» ніби насіння ще в чотирирічному віці. І робить це він без будь якого примусу.
“Йому просто цікаво маніпулювати цифрами, він усе робить граючись, – каже пані Олена і розповідає, як син у трирічному віці прочитав перше слово. – Разом з іншими мамами ми гуляли з дітьми центром міста. І раптом, дивлячись на вивіску магазину він сказав: «золото», потім – «дошка пошани» і врешті-решт назви вивісок та слова з рекламних щитів посипалися з нього як з рогу достатку. До цього часу він навіть по складах не читав. Звичайно, вдома була азбука, він запитував нас, яка то буква, але вчити читати його ми не поспішали. Перші ази грамотності він здолав самотужки. Та й сьогодні ми не примушуємо його навчатись. Він у нас, як кажуть, займається самоосвітою. Любить проводити час за комп’ютером”.
А нещодавно, прослухавши класичний музичний твір, відразу ж побіг до фортепіано і досконало його повторив.
Олені нелегко самій ставити на ноги двох дітей. Щодня їздить у село Рівне, де веде гурток художньої самодіяльності, але зароблених грошей не вистачає. Допомагають добрі люди.
“На шоу ми спочатку поїхали за власні заощадження, – розповідає вона, – потім нам допомогли голова Новоукраїнської районної ради Валерій Савенко, підприємець Олександр Бакун. Особливо ми вдячні підприємцю Володимиру Гулавському – на отримані від нього кошти придбали для Іванка планшет та телефон. Правда, планшет одразу віддав старшій сестричці – він їй, студентці, потрібніший. Та через деякий час до гімназії завітав голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, й у Іванка знов з’явився планшет – для ігор і навчання”.
У хлопчика є мрія, яка далека від чисто дитячих бажань.
“Коли виросту, – каже він, – стану космонавтом. Хочу полетіти на Юпітер, щоб Україна стала незалежною газовою державою, а газ з‘явився нарешті і в нашій Новоукраїнці”.
Хтось скаже, що Іванко ще й жартівник. Але йому вже відомо, що Юпітер складається з газу, а газ – давня мрія новоукраїнців…
Олена КОМІСАРЕНКО
Джерело: “З перших уст”