Деякі родини переселенців самотужки намагаються впоратись зі своїми проблемами. Навіть відмовляються від субсидій, адже розумію, що усім зараз важко. Проте більшість людей звертаються до органів соцзахисту чи радника мінсоцполітики з проханням про допомогу навіть у найдрібніших питаннях.
Про найпоширеніші проблеми переселенців розповіла радник Міністерства соціальної політики у Кіровоградській області Світлана Томашевська, – передає кореспондент Першої електронної.
Читайте також: Кіровоград: хто не пройшов перевірку “таємного радника”?
Затримка з виплатами державної допомоги
Переселенці часто звертаються до радника з питаннями щодо оформлення всіх видів державної допомоги. Окрім того, люди скаржаться на затримку з виплатами.
“Дане питання в компетенції органів соцзахисту, проте зачасту люди думають, що якщо звернуться до радника, то швидше отримають відповідь і відповідні нарахування (завтра, а не через тиждень). Але є чітко визначена законом процедура оформлення матеріальної допомоги, яку не можна обходити”, – каже Світлана Томашевська
Забезпечення твердим паливом та призначення субсидії на оплату компослуг
“Справа в тому, що субсидіям переселенці не дуже довіряють, як і самі кіровоградці, – каже Світлана Томашевська, – Хоча спеціально для них було спрощено процедуру оформлення субсидій і розроблено договір оренди житла вартістю в одну гривню. А от щодо забезпечення твердим паливом, то на Кіровоградщині нажаль немає такої програми і в місцеві бюджети не було закладено фінансування на подібні витрати. Просто у цьому ніколи не було потреби. Люди ж розраховують на таку допомогу, адже мешканці Донбасу, які працювали на шахтах, щороку отримували запас вугілля. І те, що на Кіровоградщині такого немає – для них є шоком”.
Пільговий проїзд у громадському транспорті
Новим питанням, яке турбує переселенців, є надання пільгового проїзду в громадському транспорті та компенсації за міжміський проїзд. Ще минулого року про цю проблему взагалі мови не йшло, тож такої статті витрат не було передбачено в місцевих бюджетах на 2015 рік.
“Тоді люди просили допомогти з житлом, ліками, одягом. Тепер просять компенсувати проїзд. Для цього треба скласти алгоритми пересування, пояснити, як часто вони їздять у громадському транспорті, підрахувати точну кількість переселенців у населеному пункті тощо. А складати для них таку ж систему компенсації, яка зараз діє для пенсіонерів і учасників бойових дій, наприклад, є економічно непосильним для будь-якого бюджету. До того ж, це є недоцільним, оскільки кількість переселенців і їх дислокація змінюється щодня. Це неможливо систематизувати і обрахувати”, – розповіла радник Міністерства соціальної політики.
Забезпечення робочим місцем
Переселенці намагаються не звертатися з приводу працевлаштування до центрів зайнятості, адже вважають, що таким чином втратять призначені соцзахистом державні виплати. Проте радник Міністерства запевнила, що за перебування на обліку ЦЗ державна допомога не скасовується.
Також вона озвучила три причини, чому на Кіровоградщині виникла проблема працевлаштування вимушених переселенців.
Перша причина: ВПО мають підвищені вимоги до роботи (зарплата понад 3500 грн, гнучкий графік, повний соцпакет, відшкодування проїзду, забезпечення твердим паливом за рахунок роботодавця). Кіровоградщина в цьому плані відрізняється від Донбасу і не може забезпечити всіх вимог.
Друга причина: на Кіровоградщині протягом останніх років спостерігається скорочення виробництва і працівників.
“Тут і місцевим мешканцям нема де працювати, молодь виїжджає у великі міста чи навіть за кордон, багато людей працюють за мінімальну зарплату або ж перебиваються сезонними роботами. Тому знайти роботу для нових мешканців вкрай важко,” – каже Світлана Томашевська.
Третя причина: роботодавці побоюються працювати з переселенцями, бо не знають чого від них чекати. Люди, не прив’язані до Кіровоградщини, можуть в будь-який момент покинути роботу чи виїхати. “Були прецеденти, коли ВПО без попередження виїжджали в невідомому напрямку – не знімались з реєстрації, не попереджали роботодавців (фермерів) і власників житла, залишали по собі заборгованість за компослуги”, – розповідає радник Міністерства.
Читайте також: Кіровоградщина: переселенці з Донбасу відмовляються від реєстрації (ФОТО)
Житлове питання
Житлове питання Світлана Томашевська називає найкритичнішим. Адже близько 2000 із 12000 переселенців Кіровоградщини виявили бажання залишитися тут на ПМЖ, але область не може забезпечити їх постійним житлом. Багатьом людям доводиться знімати житло за власний рахунок, оскільки мешканці Донбасу не звикли жити в такий умовах, які їм пропонує область: кімнати в гуртожитках, готелях, сільські будинки.
Окрім того, переселенці відмовляються від комфортних житлових умов за межами Кіровограда, аргументуючи це тим, що там вони “будуть відірвані від культурного життя”, не матимуть гідної роботи, діти не зможуть відвідувати гуртки.
До прикладу у Новгородці (селище за 30 км від Кіровограда) зараз будується гуртожиток, який буде розбито на блоки та однокімнатні квартири. В експлуатацію приміщення планують здати у вересні наступного року.
“Ми провели моніторинг з приводу того, чи хочуть переселенці проміняти тісну кімнату гуртожитку на квартиру в селищі. Було опитано близько 300 переселенців – ніхто з них не дав ствердної відповіді, хоча пропозиція дуже хороша Так само відмовляються від приватних будинків, які сільські ради віддають в безоплатне користування переселенцям”, – розповідає радник Міністерства.
Наостанок Світлана Томашевська наголосила, що багато переселнців вирішують свої проблеми самотужки і навіть допомагають іншим. Але є і такі, які ставлять перед новими односельцями і представниками влади непомірні вимоги. Інколи (в поодиноких випадках) навіть малюють своє колишнє життя більш яскравими фарбами, щоб отримати більше.