Військові з позивними «Качок» і «REF» – рідні брати родом з Кіровоградщини. Разом вони захищають Україну в складі 3-й окремого полку імені князя Святослава Хороброго з 2015 року.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на пресслужбу Командування Сил спеціальних операцій ЗС України.
«Вперше нас із братом мобілізували у 2015-му році, ми стали розвідниками у тактичній групі, – розповідає «REF». – Тоді інтенсивність боїв була не такою високою. Проте додавало мотивації розуміння того, що хлопцям, таким же як я, потрібна допомога. Як я можу сидіти вдома, коли вони там працюють? Всі це повинні робити, не може бути «моя хата з краю». Дехто говорив: «Я піду, коли буде повномасштабна війна». А коли вона почалась, так і не пішли».
Брати демобілізувалися у 2016 році та перебували в резерві. Весь цей час не втрачали зв’язок з побратимами. А для підтримки форми їздили на збори резервістів. Чоловіки пригадують, що чергові збори планувалися на лютий 2022 року, проте почалося повномасштабне вторгнення. Тож брати повернулися до рідного полку та стали на захист країни.
«У 2022 році нас не одразу хотіли брати в групу, адже це вже була контрактна частина, а ми мобілізовані резервісти, – говорить «REF». – Довелося доводити свою спроможність, адже військо трохи змінилось. Багато в чому прийшлося вчитися наново – дивитись відео в YouTube, щось запитувати у хлопців. Зокрема, з нуля опановувати роботу з безпілотниками і скидами».
«Качку» навпаки легше далася друга мобілізація.
«Вдруге вливатись в колектив було трохи легше, адже ми розуміли специфіку роботи, – каже військовий. – Зрештою, нам з братом і ще двома побратимами, з якими служили у 2015-2016 роках, пощастило знову опинитись в одному підрозділі. Я мобілізований і доволі комфортно себе почуваю в нових умовах, з новою спеціальністю. На сьогодні я можу працювати з Mavic, «Крилом», FPV-дронами».
«REF» також задоволений службою.
«Наразі служити мені подобається.
Гарна атмосфера – навчаєш ти, навчають тебе.
Постійно потрібно вдосконалюватися, щоб товариші та командування могли на тебе розраховувати, радитись з тобою».
За понад два роки повномасштабної війни за плечима братів – участь в кампаніях на Миколаївщині та Харківщині, бої за Мар’їнку, Старомайорськ, Урожайне, Красногорівку, Авдіївку. Вони й надалі планують продовжувати воювати.
«Піти до війська було моїм свідомим вибором, – говорить «REF». – Я не вагався ані хвилини.
Бо якщо не піти зараз, то ворог прийде до твого дому, і це вже не матиме ніякого сенсу. Я не міг би спокійно бути вдома, гуляти, ховаючись за жінкою, знаючи, що десь там гинуть мої друзі, побратими».
Нагадаємо, Цибулівський кіборг Вадим Федоров: Я завжди відчував, що в мені тече козацька кров
Читайте також: дружина льотчика – про Чорнобаївку, окупацію та нове життя в Кропивницькому