Зазвичай люди замовчують свої проблеми. Особливо, якщо вони стосуються образ і насильства в сімейному колі. Мовчати змушує страх, що ситуація повториться зі значно гіршими наслідками, і сором за те, що сторонні дізнаються, позаочі називатимуть “жертвою”, “тикатимуть” пальцем. Але коли страх за своє життя пересилює всі інші, люди звертаються в поліцію. “Більше не можу терпіти” – кажуть вони.
До чого готуватися після виклику “102” і як мають діяти правоохоронці, Першій електронній газеті роз’яснили експерти спільноти “Вільні від насильства”.
Як діють поліцейські, отримавши виклик про домашнє насильство
Рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40-50 км/год) складає:
у межах міста:
- до 7 хвилин – при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
- до 10 хвилин – якщо залучено наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;
у сільській місцевості:
- до 20 хвилин – при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;
- до 40 хвилин – якщо залучено наряд з іншої дільниці.
Прибувши за викликом на випадок домашнього насильства працівники Національної поліції:
1. Припиняють домашнє насильство(ДН), дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки.
Для забезпечення особистої безпеки поліцейські повинні:
- контролювати поведінку учасників ДН на місці події, зосереджуючись на можливих загрозах;
- перебувати в межах візуального (вербального) контакту один з одним;
- використовувати систему власних умовних знаків (жестів, слів тощо), за допомогою яких можна передавати необхідну інформацію, приховану від оточуючих.
2. Встановлюють учасників події ДН (кривдників, постраждалих, свідків/очевидців).
Обов’язково потрібно встановити, чи є у сім’ї уразливі особи (діти, особи похилого віку, вагітні жінки, люди з інвалідністю, недієздатні особи, особи, які не знають мови тощо), де вони зараз та де були під час акту ДН.
Вживають необхідні заходи для захисту їхніх прав, зокрема повідомляють Службу у справах дітей, відповідний структурний підрозділ органу місцевої влади.
3. На місці події звертають увагу на:
- сліди насильства (наприклад, кров, синці, рани, опіки, вирване волосся);
- стан учасників події ДН (травми, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, ознаки переляку, тремтіння рук чи всього тіла, емоційна неврівноваженість, роздратування, плач, апатія);
- стан житлового приміщення (сліди крові, розбиті предмети побуту, розкидані речі, розбиті меблі, вікна, розірваний одяг тощо);
- види знарядь чи засобів, якими могли бути спричинені ушкодження.
4. Оцінюють стан та забезпечують безпеку усіх осіб, що знаходяться на місці події – кривдників, постраждалих, свідків та самих поліцейських, зокрема:
- за можливості розводять безпосередніх учасників події ДН та дітей у різні приміщення;
- надають домедичну допомогу, за необхідності – забезпечують надання медичної допомоги (викликають бригаду екстреної медичної допомоги за номером 103 або направляють до закладу охорони здоров’я).
5. Підтверджують факт домашнього насильства, враховуючи:
- ступінь споріднення між сторонами;
- дії кривдника та форми насильства (фізичне, психологічне, сексуальне, економічне);
- наслідки для постраждалої особи;
- чи були учасниками/присутніми діти.
6. За фактом вчинення домашнього насильства проводять оцінку ризиків щодо кожної постраждалої особи.
Заповнена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства долучається до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
7. На основі результатів оцінки ризиків виносять терміновий заборонний припис
У приписі (див. наказ МВС від 01.08.2018 № 654), зокрема, зазначають який захід чи заходи, передбачені ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» застосовуються до кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.
Якщо домашнє насильство вчинено кількома особами, працівник поліції виносить припис стосовно кожного кривдника окремо.
Якщо від домашнього насильства постраждало декілька осіб, працівник поліції виносить припис кривднику щодо кожної постраждалої особи.
8. Фіксують факт домашнього насильства:
- приймають заяву та пояснення від постраждалої особи про вчинення домашнього насильства;
- складають протокол про адміністративне правопорушення. Якщо дитина/діти були присутні, фіксують це у протоколі у графі «Потерпілий(і)»,
- або складають рапорт та відбирають пояснення у постраждалої особи(у випадку відмови подачі заяви постраждалою);
- реєструють окремим рапортом вчинення будь-яких насильницьких у присутності дітей або недієздатних осіб без написання заяви.
Якщо факт домашнього насильства містить ознаки кримінального правопорушення – повідомляють чергову частину для направлення слідчо-оперативної групи.
9. Надають повну та вичерпну інформацію постраждалій особі або її законному представнику (якщо такий представник не є кривдником) про права та можливості, якими вона може скористатись, в тому числі:
- Інформують про загальні та спеціалізовані служби підтримки, інші органи та установи, надають інформаційну картку/ флаєр/ буклет
- Інформують про вжиті до кривдника заходи, можливі процесуальні рішення, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї насильства, у тому числі пов’язані з затриманням, арештом кривдника або його звільнення.
- Отримують інформовану згоду постраждалої особи щодо повідомлення інших суб’єктів. За потреби залучають мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги постраждалим.
- Направляють до Кризової кімнати для постраждалих осіб/Притулку (у разі потреби).
Також правоохоронці мають проінформувати відповідальну особу у місцевій раді про факт вчинення домашнього насильства (протягом доби). А якщо постраждалою від насильства або кривдником є дитина – не пізніше однієї доби інформують Службу у справах дітей.
Читайте також:
- Як розпізнати насильство в сім’ї та де шукати підтримки
- У Кропивницькому запрацював центр запобігання та протидії насильству (КОНТАКТИ)