Ввечері 30-го вересня на залізничному вокзалі у Кропивницькому внаслідок падіння травмувалася 72-річна пенсіонерка Любов Запасна. Жінка полетіла головою вниз зі сходів, які не мали поручнів або ж будь-яких огороджень чи маркувань. Як результат – гематома на стегні, струс мозку, розсічення губи та забій щелепи. Чому так сталося та що має змінитися на території вокзалу, щоб подібного не повторилося, дізнавалися журналісти Першої електронної газети.
Через декілька днів після падіння жінки сходинки мали такий же вигляд, як і 30 вересня:
Станом на 9-ту ранку 4 жовтня наші кореспонденти застали їх в аналогічному стані:
Ми вирішили запитати в керівництва вокзалу, як наразі вирішують ситуацію з «проблемними сходами». Однак, незважаючи на час, на робочому місці ні чергового вокзалу, ні його директора застати не вдалося. За словами касирки, про падіння зі сходів вона чує вперше, а отже прокоментувати подію не може.
«Ввечері 30-го вересня моя бабуся, я та моя донечка Софійка мали їхати до Львова потягом Запоріжжя-Львів о 21:00. Ми приїхали приблизно за пів години до прибуття потяга. Машина припаркувалася, я дістала наш багаж – три рюкзаки та дві валізи. Поки займалася речами, бабуся рушила вперед до головного входу у вокзал й стрімголов полетіла вниз зі сходів, які не помітила в темряві. Виявилося, що біля сходів, які ведуть до головного входу, є ще одні – у напівпідвальне приміщення. Вони нічим не були позначені, немає табличок, позначок чи хоча б маленького ліхтаря або перил», – пригадала онука жінки Діана Карпова.
Відтак, пенсіонерка внаслідок падіння отримала гематому на стегні, струс, розсічення губи та забій щелепи.
«Я почала шукати на вокзалі аптечку чи медика, однак, як виявилось, надати медичну допомогу на вокзалі не можуть. Уявіть собі, в такому місці немає медикаментів. Мені ще й встигли сказати, що ми мали підсвічувати собі ліхтариком і такого б не трапилося. Врешті-решт, якась жінка відвела нас до приміщення поряд з вокзалом, де надала перекис водню для обробки ран та холод для ушкоджених м`яких тканин. Правильним рішенням було б залишитися там і не їхати далі, однак бабуся не захотіла залишатися. Ми їхали до її сестри у Львів, аби трохи розвіятися. Нещодавно бабуся втратила чоловіка», – додає жінка.
У потязі Любові стало вкрай зле, провідники намагалися надати їй першу медичну допомогу, однак рідним все рівно довелося викликати “швидку” на під`їзді до міста Жмеринка.
«На вокзалі її оглянули, лікар сказав, що потрібно їхати у лікарню, оскільки внаслідок струсу мозку бабуся була в жахливому стані. Вже в лікарні Жмеринки їй поставили крапельницю, зробили рентген, дали знеболювальне і оглянули гематому. Невдовзі я знайшла авто, яке мало нас забрати звідти й доставити до Помічної. На ліки пішло небагато коштів, більшість процедур нам зробили безкоштовно, однак дорога обійшлась у шість тисяч гривень», – пригадує Діана.
Онука постраждалої описала ситуацію, яка сталася на своїй фейсбук-сторінці. На пост відреагували представники Укрзалізниці.
«Вітаємо. Прийміть наші щирі вибачення щодо ситуації, яка трапилась з Вами на вокзалі Кропивницький. Так не має бути, обов’язково розберемось. Будемо вдячні за контакти для зворотного зв’язку, номер телефону та електронну адресу в приватні повідомлення», – йдеться у дописі.
Однак, за словами дівчини, залишити ці контакти виявилося не так просто.
«Я перейшла в особисті повідомлення на сторінці Укрзалізниці. В них там функціонує чат-бот. Тобто надіслати свої контактні дані я не можу.
Більше зі мною не зв’язувались, ніхто не телефонував і не писав», – зазначає онука постраждалої.
Каже, згодом до неї зателефонував нібито начальник станції «Шевченкове», який відповідає і за станцію нашого міста. Запитав у жінки щодо її планів, чи планує вона подавати заяву до суду й розголошувати цю справу далі. Почувши ствердну відповідь, запевнив, що родина отримає допомогу й проблему вирішать, однак після дзвінка ситуація не змінилася.
«Наразі дуже неприємно, що ні керівництво вокзалу Кропивницького, ні Укрзалізниця після мого звернення не намагаються залагодити ситуацію.
Ніхто не зателефонував бабусі, хоча б аби запитати, як вона себе почуває»,- уточнила Діана.
Через деякий час онука постраждалої знову опинилася на залізничному вокзалі, аби побачити, чи відбулися якісь зміни довкола сходів, де травмувалася її бабуся.
«Побачила працівників залізниці, які замальовували жовтою фарбою сходинки, але ті, які вели до головного входу. Вони чомусь подумали, що бабуся впала саме з них. Дуже засмутилися, побачивши, що я їх знімаю. Наразі я думаю, що нам робити далі. В бабусі багато пошкоджень, щелепа травмована й гематома. Будуть робити рентген і перевіряти ребра. Було б не погано, якби Укрзалізниця відшкодувала витрати на лікування, окрім цього, вважаю, що на тому місці необхідно встановити щонайменше позначки, а щонайбільше – перила, які зможуть запобігати можливим падінням», – додала жінка.
Журналісти залишили на офіційному сайті Укрзалізниці заявку, в якій описали проблему та поцікавились, чи розібралися працівники товариства залізничного транспорту в ній. В Департаменті інформаційної політики та стратегічних комунікацій, куди направили нас від Укрзалізниці, повідомили, що очікувати на коментар з попередньо залишеного запиту можна до 30 днів.
«Наразі я планую сходити до юриста, аби розуміти, куди далі в правовому полі я можу рухатися. Я не очікую на фінансову допомогу, тому що це не головне. Я хочу змін на вокзалі, аби поставили ті злощасні поручні й в майбутньому це комусь врятувало життя. Тому що моїй бабусі дуже пощастило вижити після такого падіння, її стан був вкрай важким. Страшно подумати про те, що туди може впасти дитина… Однак я розумію, в якій реальності ми живемо. Аби щось помітили й почали покращувати, необхідно, щоб хтось на тому місці щонайменше розбився», – каже на прощання Діана.
Редакція «Першої електронної газети» не несе відповідальності за свідчення учасників конфлікту, проте спирається на письмові заяви, фото та відео, надані у наше розпорядження учасниками конфлікту.
Читайте також: велосипед розбрату, або Як двоколісний «довіз» до побоїв та заяв до поліції