Днями у Кропивницькому виник конфлікт між директором дитячої юнацько-спортивної школи № 4 Миколою Гавриленком та мамою хлопчика, який відвідує спортшколу, Мариною Прокопенко.
За словами жінки, її у грубій формі виштовхали надвір через велосипеди, які та залишила в приміщенні школи. Директор закладу, якого обурив чужий двоколісний, вважає у цій ситуації постраждалим саме себе та заперечує звинувачення в агресивній поведінці.
Редакція Першої електронної газети вислухала позиції сторін, аби розібратися у ситуації, яка виникла.
Удар дверима по плечу та нецензурна лайка
Семирічний син Марини відвідує секцію з баскетболу у дитячій юнацько-спортивній школі №4 із жовтня минулого року. 23 травня жінка з хлопчиком приїхала на тренування на велосипедах. Через відсутність велопарковки біля спортивного закладу вирішили залишити транспорт при вході.
«Нам свої велосипеди нема де ставити. А тут хол великий, місця багато. Ми з сином зайшли і залишили велосипеди тут», – вказує жінка на стіл біля запасного виходу, що знаходиться одразу біля входу в приміщення. До слова, далі по коридору є ще один запасний вихід.
За її словами, тут вони не мали б нікому заважати, однак дружина директора спортшколи, яка водночас є його підлеглою – прибиральницею, відразу висловила своє незадоволення.
«Вона почала в грубій формі наказувати негайно прибрати наші велосипеди, на що я відповіла, що переодягну дитини і заберу їх на вулицю. Така відповідь її не влаштувала і жінка почала в грубій формі сварити мене, мов, хто буде прибирати за нашими велосипедами», – розповідає Марина, наголошуючи, що погода була суха і прибирати власне нічого.
Жінка зауважила, що в підсобці чергової закладу помітила велосипед директора спортшколи і не зрозуміла, чому його транспорту можна там перебувати, а її ні.
«У нас багато хто користується велосипедами, – кажуть батьки під час нашої зустрічі. – І тренери, і директор, і батьки. Ми або стоїмо тут (на невеличкому пустирі збоку від школи – ред.), або чекаємо всередині. Правда, в приміщення нас не хочуть пускати, навіть коли надворі дощ іде. То ковідом прикриваються, то кажуть, що ми голосно розмовляємо і заважаємо черговій, то парфуми наші погано пахнуть, то бруд наносимо, а прибиральницям тут за 65 і їм тяжко. Ми навіть пропонували, що будемо в бахілах заходити, але директор тільки посміявся. А дивитися з балкона на тренування дітей взагалі не дозволяє. Каже, що ми їх так відволікаємо. Хоча сам тренер не проти», – навперебій розповідають батьки.
Щодо велосипедів, то де працівники школи паркують свій транспорт – не знають. Велосипед директора бачили у вже згаданій підсобці, а після конфлікту на очах батьків він перевіз свій транспорт до «Кімнати матері і дитини», яку тут облаштували водночас з «Пунктом незламності».
Окремо батьки висловлюють запитання: чому їм не можна заходити в приміщення школи і чекати тут на дітей, а всім іншим людям можна заходити в «Пункт незламності» – через ці ж двері і в цю ж будівлю.
«Того дня, наслухавшись образ від дружини директора, я попрямувала в підвал у роздягальню з дитиною, – продовжує розповідь Марина. – Як тільки я зняла із сина кросівки, до роздягальні ввірвався директор зі словами: «Уважаемая! Я выкидываю ваши велосипеды на улицу». Я відповіла, щоб він не чіпав їх, що я швиденько переодягну дитину і заберу їх. «Они здесь стоять не будут!» – кринув мені і побіг, – пригадує мама хлопчика.
“Я розгубилася, а тоді кинулася за ним. Доки цими крутими сходами піднялася нагору, виходжу в хол, а Гавриленко вже один велосипед виштовхав надвір і взявся за другий. Схопилася з іншого боку і прошу: «Не викидайте, я переодягну дитину і сама їх виведу. Я надворі чекатиму закінчення занять. Але він лаявся до мене і витягував надвір разом з велосипедом.
З роздягальні за мною вибіг мій син. Босий! Побачив, що зі мною робить директор, злякався, голосно кричав і плакав. Директор теж кричав і виштовхував мене за двері. Я просилася, хотіла прорватися назад – там мій син плаче! А директор вдарив мене дверима по плечу і продовжував тримати їх, щоб я не відчинила і не зайшла”, – зазначає Марина.
Свідками конфлікту стали інші батьки. Тільки після їхнього втручання маму впустили до приміщення.
«Коли я нарешті потрапила до школи, заспокоїла дитину. Тоді повернулася надвір, мене «тіпало» від нервів і страху. В розпачі, я подзвонила чоловікові і розказала, що сталося».
Бійка і її наслідки
Отримавши дзвінок від стривоженої дружини, чоловік негайно примчав до школи. З директором він зіштовхнувся біля приміщення. Зав’язалася бійка. Хто вдарив першим – свідків немає. Коли Марина з іншими батьками вискочила з-за рогу школи, то побачила, як чоловік лежить на землі, а Гавриленко стоїть над ним і один за одним наносить удари в голову.
Один з присутніх батьків кинувся до них і відтягнув директора. Обох чоловіків завели в приміщення школи, де, за словами свідків, директор продовжував сварку, ображаючи Марину.
«Кричав: «Она скандальная женщина. Она тебя подставила! Ты еще нахлебаешься с ней», – цитує Марина й підтверджують присутні на зустрічі батьки.
За участі свідків конфліктуючі сторони ніби помирилися.
«Коли ми виходили зі школи, то чоловіки потисли руки, і директор сказав: «Я тебя понимаю, ты защищал свою жену. У меня к тебе претензий нет». А ввечері тренер надіслав нам номер директора і попросив передзвонити йому. Гавриленко сказав, що у нього зламана щелепа і ми маємо оплатити йому лікування. Чоловік запропонував поговорити завтра. А вночі йому теж стало зле. Я відвезла його в обласну лікарню, де медики зафіксували струс мозку», – розповідає Марина.
Вранці наступного дня Марина занесла заяву начальнику управління молоді і спорту Кропивницької міськради В’ячеславу Гурському.
Потім зв’язалася з директором школи, щоб з’ясувати, в якому правовому полі надалі розвиватимуться їхні «взаємини». Той, за словами жінки, сказав, що перебуває в лікарні зі зламаною щелепою і вимагає забрати заяву, оплатити лікування і публічно перепросити. Подружжя відмовилося.
Того ж дня Марина прийшла в школу, де її чекали інші батьки з підписаною колективною заявою на агресивні дії директора. В підсобці вона побачила Миколу Гавриленка, який сидів за столом чергової і пив чай. Жінка здивувалася, що той не в лікарні з переломом щелепи, як казав раніше, і зняла відео:
Самій Марині того дня стало погано – не витримала напруження і потрапила в медзаклад з нервовим зривом, про що свідчить відео і виписка з лікарні, якими поділилася Марина.
Знімання побоїв та заява до поліції
Після цих подій директор ДЮСШ № 4 Микола Гавриленко звернувся з заявою в поліцію про нанесення йому тілесних ушкоджень невідомим громадянином.
Це Першій електронній газеті підтвердила речниця Нацполіції Кіровоградської області Віталіна Бевзенко.
«За цим фактом інформацію внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 122 Кримінального кодексу України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років). Чоловік має підтверджений діагноз перелому щелепи».
Наступного дня після звернення Гавриленка до поліції звернулася і Марина Прокопенко з заявою про конфлікт з директором ДЮСШ №4, під час якого вона отримала тілесні ушкодження. Жінка має підтверджену в травмпункті довідку про підшкірну гематому правого плеча. Однак, за словами представниці поліції, підшкірна гематома не належить до тяжких тілесних, та не підпадає під кримінальне правопорушення.
Підсумовуючи, Віталіна Бевзенко каже, що від обох учасників конфлікту заяви прийняті, по одній з них правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею 122. Заява Марини Прокопенко наразі знаходиться на розгляді та вивченні всіх обставин.
А що ж із велосипедами?
«В процесі сварки з’ясувалося, що директор домовився, щоб ми ставили свої велосипеди через дорогу на шиномонтажі. Але цього ніхто не знав і ніхто ніколи не казав. Та й подивіться на те, який активний рух цією дорогою! Як її перейти ще й з двома велосипедами? До найближчого переходу далеко», – зауважує жінка, вказуючи на перехрестя вулиць Євгена Чикаленка і Братів Ельворті.
Наступного дня після конфлікту на дверях спортшколи з‘явилося оголошення про те, що на території закладу не можна ставити велосипеди, однак до суперечки подібних заборон не було.
З питанням щодо цієї заборони і облаштування велопарковки біля закладу ми звернулися до заступниці директора спортшколи Наталі Воротнюк-Музичук.
За словами жінки, заборони раніше не було, бо і конфліктів не було. Тренери і директор свої велотранспорти ставлять в приміщенні школи – в підсобці, де їх бачили батьки, чи далі по коридору. Але місця там мало, щоб вмістити всіх охочих. Де батькам залишати свій транспорт – не знає. Водночас каже про усну домовленість з власником шиномонтажу. За її словами, цю інформацію тренерам повідомляли на планірках, а вони вже мали б донести до батьків, та чомусь в результаті ніхто нічого не знає.
На запитання про велопарковку відповіді немає. Це на планірках ніколи не обговорювалося. Чи звертався директор до компетентних органів з також ініціативою – не знає.
Перша електронна газета поспілкувалася з начальником міського управління молоді і спорту В’ячеславом Гурським. За словами посадовця, облаштування закладу і його території знаходиться в компетенції директора. Микола Гавриленко за роки свого керівництва ніколи не виявляв ініціативи щодо створення велопарковки.
Також В’ячеслав Гурський повідомив, що наразі працює спеціально створена комісія, яка вивчає обставини конфлікту. За її результатами будуть прийняті відповідні адміністративні рішення. Доти Миколу Гавриленка не можуть відсторонити від виконання посадових обов’язків, адже він перебуває на лікарняному.
Конфлікт очима директора
Ми не застали Миколу Гавриленка на робочому місці – колеги підтвердили, що він на лікарняному. Про обставини конфлікту говорити не захотіли. Так само від коментарів відмовилася дружина пана Гавриленка. Пояснювати, чи правдиве відео Марини, на якому пан Микола знаходиться в підсобці школи в той час, як, за його словами, перебував у лікарні з переломом, не захотіла.
На запитання, чи можна зателефонувати її чоловіку, чи може він розмовляти зі зламаною щелепою, можливо, відвідує якісь лікувальні процедури – порадила зателефонувати і з’ясувати це самостійно.
Ми телефонували пану Миколі кілька разів, але поговорити з ним так і не вдалося. Тому для висвітлення його позиції користуємося його публічним дописом у фейсбуці:
«Жінка намагалася завезти до приміщення школи велосипеди та розмістити їх у непередбачуваному для цього місці. Це могло привести до отримання травм іншими вихованцями нашого закладу.
Чергові спортивної школи звернулися до жінки із пропозицією розмістити велосипеди в іншому місці, задля дотримання техніки безпеки та санітарних норм. Жінка відмовилася виконати цілком слушне прохання. Натомість вона стала ображати наших співробітників. Враховуючи обставини, що склалися, я був вимушений втрутитися у ситуацію задля забезпечення безпеки та загального порядку на території спортивної школи.
У спілкуванні зі мною та на мої пропозиції щодо вирішення проблеми жінка продовжувала поводити себе агресивно та неадекватно. Як з’ясувалося пізніше, вона зателефонувала своєму чоловікові для допомоги у вирішенні конфлікту.
Хочу зауважити, що мною та іншими співробітниками спортивної школи не застосовувалися насильницькі дії та не вживалася ненормативна лексика по відношенню до матері та її дитини.
Під час спілкування до мене підійшов незнайомий мені чоловік й поцікавився, чи я є директором школи. Отримавши схвальну відповідь, він, а це виявився чоловік скандальної жінки та батько нашого вихованця, без будь-яких попереджень, неочікувано завдав мені сильного удару в обличчя. Звісно, що я був вимушений захищатися задля збереження свого здоров’я. Напад на мене був скоєний у присутності свідків. І саме за їх допомогою нашу сутичку було припинено. Але без наслідків той удар не залишився.
Відчувши сильний біль, я згодом був вимушений звернутися до лікарні за отриманням медичної допомоги. Лікарями був установлений діагноз: «перелом щелепи», що потребує подальшого лікування.
За фактом побиття та нанесених мені ушкоджень мною подано заяву до правоохоронних органів».
Перша електронна газета слідкуватиме за розвитком подій і результатами роботи комісії, про що повідомимо згодом.
Редакція не несе відповідальності за свідчення учасників конфлікту, проте спирається письмові заяви, медичні довідки, фото і відео, надані у розпорядження редакції учасниками конфлікту.