Вчора, 13 лютого, активістка громадської організації “Озелення Кропивницький” Надія Паливода повідомила про те, що у супермаркеті “Сільпо” в обласному центрі касирка назвала її “нацисткою” через прохання обслуговувати її державною мовою.
Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією соцмереж.
Жінка опублікувала пост з описом ситуації, який на наступний день заблокували через порушення стандартів спільноти фейсбук.
” – Чого ви не обслуговуєте покупців українською мовою? Може, вас тут вже окупували, а я не в курсі.
– Я ничего нє буду отвєчать на етот вопрос, ето майо лічноє дєло, на каком язикє я говорю.
– (шо????) Ні, це не ваше лічне дєло, бо вийшов закон України, який зобов’язує працівників у громадських місцях і в сфері торгівлі спілкуватися українською.
– Ну так ето нацизм”, – відповіла касирка Надії Паливоді, пізніше, заявивши, що саме через таких, як Надія в країні триває війна.
Пресслужба супермаркету “Сільпо” прокоментувала ситуацію таким листом:
“Добрий день. Ми розібралися у ситуації в супермаркеті «Сільпо» у Кропивницькому – на превеликий жаль, співробітниця порушила закон, внутрішні посадові інструкції та норми спілкування з Гостями.
Нашою абсолютною цінністю є гостинність — тому такі дії є неприпустимими і суперечать нашим принципам. Ми дуже шкодуємо, що Гості мали цей сумний досвід у «Сільпо». І щиро перепрошуємо за це. Ми пишаємося тим, що вже давно перейшли на українську у спілкуванні, підтримуємо українських виробників, музикантів, художників та крафтярів. А також нашою гостинністю.
Описана у дописі ситуація є безпрецендентною для нас. Така поведінка є неприйнятною в мережі «Сільпо», тож касирку буде звільнено”
Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською, пояснює мовний омбудсмен
З 16 січня 2020 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову. У випадку, якщо співробітники сфери обслуговування відмовляються обслуговувати клієнта українською мовою, існує певний порядок дій.
У разі ж відмови або не забезпечення надання інформації та послуг державною мовою треба подати скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови. Для цього протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення необхідно:
- Зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцеперебування, контакти суб’єкта).
- Подати скаргу на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті уповноваженого.
- У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендується також додати докази на підтвердження.
Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Згідно із законом, уразі порушення суб’єктом господарювання права громадян обслуговуватись українською, мовний омбудсмен або його представник складає акт та оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів.
За повторне протягом року порушення вимог закону, суб’єкт господарювання буде змушений сплатити штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 6800 грн).
Нагадаємо, Кропивницький айтішник навчив штучний інтелект читати Біблію українською
Читайте також: у Кропивницькому відкрився розмовний клуб української мови