«Я дуже хотів одужати і повернутися на фронт» – воїн, який підхопив туберкульоз

@ narodna-pravda.ua

Олег із поля бою потрапив на лікарняне ліжко, отримавши контузію і туберкульоз. Як витримати, коли ти сам?.. «Ми поряд…», – сказали в благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький» і взяли чоловіка під соціальний супровід.

Історію воїна Першій електронній газеті розповіли в Благодійній організації.

«Хто б міг подумати, що сусідня країна здатна робити такі підлі вчинки, злочини і мародерства. Я з Херсону. Коли розпочалася війна, я одразу пішов на захист нашої країни. Це був 2014 рік. Коли вже розпочалося повномасштабне вторгнення, я не мав права сидіти і чекати поки ворог прийде у мій дім», – Олег розпочинає свою розповідь.

Важкі бої, втрати, безкінечно довгий лютий тягнувся і не закінчувався. Олег потрапив під танковий обстріл, де отримав контузію. У квітні його відправили на лікування. Під час медичного огляду діагностували туберкульоз. Так він потрапив на стаціонарне лікування у лікарню на Лісовій поляні (нині назва ЛДК №2). А також під соціальний супровід проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» (втілюється за підтримки Глобального фонду).

«Це морально важкий період для мене… По-перше, туберкульоз і реакція організму на протитуберкульозні препарати були непростими для організму. Але я дуже хотів одужати, щоб жити і повернутися на війну. По-друге, моя дружина перебувала в окупованому Херсоні. Вона не завжди виходила на зв’язок, я дуже хвилювався за неї, адже не знав, як вона там», – каже чоловік.

Олег сам не міг справитися зі своїм станом, особливо вночі не міг заснути. Психолог благодійної організації Ольги Котенко допомогла знайти відповіді на запитання.

«Спочатку він намагався триматись і не показувати, як насправді йому болить. Відсутність сну не давала змоги організму відновитись. Багато говорили про його переживання і в ході розмови він знаходив для себе відповіді, які давали йому розуміння, що з ним відбувається і можливість заспокоїтись. Робота з пошуком і відновленням внутрішніх ресурсів, на мій погляд, дала йому можливість відчути “землю під ногами” і рухатись далі. Було важко, адже його рідні знаходились на окупованій території і не мали змоги виїхати. Це був сильний стрес-фактор, який був не підвладний ні йому, ні мені. Тому тут, лишалось тільки одне – говорити, що він не винен, що є речі більші за нього, над якими він не має влади…», – розповідає психолог Ольга Котенко.

Психологічна підтримка показала свій результат. Відновився сон, покращувалося самопочуття. З часом його дружині вдалося вирватися з окупованої території і приїхати у Кропивницький. Її підтримка допомагала Олегу. Лікування туберкульозу давало свою ефективність.

«На щастя, Олег мав копії паспорту та ідентифікаційного коду, що значно спростило відновлення документів. Йому було надано допомогу в збиранні інших документів та рекомендовано звернутися до міграційної служби. У результаті через півтора місяці Олег мав паспорт. Це дало йому змогу оформити соціальну допомогу від держави», – коментує юрист Арсен Арутюнян.

Наразі Олег пройшов шлях лікування. На момент виписки чоловіка з лікарні, наші захисники звільнили Херсон. Тому Олег, не роздумуючи, разом з дружиною поїхали додому.

«Я дякую команді благодійної організації, яка весь час була поряд. Я отримав підтримку. Наразі я пів року маю на відновлення, а потім знову повернуся на фронт. Ми віримо у перемогу, адже для цього наші військові роблять все можливе», – каже Олег.

Читайте також: Воїн з Кропивницього переніс туберкульоз “на ногах”. Тепер оформлює інвалідність

Поширити:

Залишити коментар:

коментар