Бренд одягу “S.OVA” народився у Херсоні десять років тому. За цей час він встиг познайомитися з різними містами України, гучно заявити про себе, як про уособлення українського і якісного, проте через російську агресію став вимушеним переселенцем та тимчасово припинив свою локальну діяльність.
Світлана Тарасова з Херсона створила бренд одягу разом зі своїм чоловіком. Вона займалась створенням, а він поширенням готової продукції. Сімейна справа розпочалася з любові до своєї професії та рідного краю.
«Я дизайнер конструктор одягу за професією. В ній я вже понад 20 років. Починала з виготовлення карнавального одягу, спортивного, потім жіночого у Дніпрі. Вже пізніше у Херсоні з’явився бренд одягу “S.OVA”
Жінка розповідає, що її майстерня займала місце у великому виробничому приміщенні, де були й інші швейні цехи, які відшивали для бренду продукцію на оптові продажі. Пізніше товар відправляли до магазинів Києва, Харкова, Покровська та інших.
У своїй майстерні Світлана займалася виготовленням різного одягу, але в серпні, коли був сезон кавунів, їй спала на думку ідея зробити тільники з певною тематичною вишивкою.
Світлана родом зі Скадовська – міста і морського порту на березі Джарилгацької затоки Чорного моря. Саме з цим пов’язує свою любов до морської тематики.
«Я народилася в невеличкому курортному містечку біля моря, яке є моєю невід’ємною частиною. Тільники з вишивкою кавуна – втілення смутку за своїм краєм, плюс саме в нашому районі вирощуються найсмачніші кавуни в Україні. Цей одяг має морську тематику, яка до того ж виглядає дуже стильно. Є тільники з сердечком та іншою вишивкою, але я вирішила, що потрібно пропагувати наш край саме символом Херсона – кавуном. В мене була можливість замовити вишивку на фабриці, але хотілося зробити саме ручну. Хрестик – це наше, українське, в цьому є особлива енергія. На початку вересня ми випустили першу партію такого одягу», – розповідає Світлана.
Через повномасштабне вторгнення росії жінка разом зі своїм чоловіком після двох місяців в окупації вирішила виїхати з Херсона до родичів у Кропивницький. Каже, що змогла вивезти лише невеличку кількість літнього одягу, бо він тоненький і займає небагато місця. Склад з іншим одягом, тканини, лекала, які напрацьовувалися роками та обладнання залишилися у Херсоні. У Кропивницькому після невеликої перерви та психологічного відновлення скооперувалась з дівчиною з Херсона, яка має вдома швейну машинку, та допомагає бренду жити попри все.
«Наразі команди як такої немає, дівчата, з якими працювала, знаходяться за кордоном. Це був колись порівняно великий бізнес, а зараз, скоріше, намагання вижити, водночас бажання допомогти нашим хлопцям і, окрім цього, підтримувати інших ВПО, аби вони мали змогу працювати. Проте якось рухаємося далі. Кожен кавунчик на тільнику вишивається з мріями про повернення на нашу вільну Херсонщину», – каже дизайнера.
Допомогу військовим Світлана здійснює у вигляді відсотків з продажу тільників, таким чином підтримує херсонський напрямок.
Про теперішній стан майстерні жінка майже не знає.
«Російські військові намагалися виламати двері нашої майстерні, але оскільки вони залізні, то їх тільки погнули. В інших цехах, де змогли відчинити двері, щось шукали. Так сталося не тільки з цим виробничим приміщенням, вони так роблять з усім Херсоном. Відкривають, заходять, беруть те, що їм треба, йдуть далі…»
Тим часом Світлана приєдналась до команди проєкту «Баба Єлька. Мода», який займається репродукцією старовинного одягу, і вже відшила свою першу спідницю. Каже, що це спосіб відволіктися й бути корисною для міста, в якому наразі живе. Однак “S.OVA” чекатиме її у вільному та українському Херсоні, аби жителі різних міст України знову змогли похизуватися вишивкою кавунчика в ділянці серця.
Віта Банташ, Перша електронна газета.
Нагадаємо, “Баба Єлька. Мода” – на Кіровоградщині запустили новий творчий проект
Читайте також: обрані БУРом: як волонтери з усієї України відновлюють занедбаний Будинок культури на Кіровоградщині