На жаль, все більше українців продовжують залишати країну в пошуках кращого життя. Політична та економічна нестабільність в Україні призводить до збільшення трудової міграції – іноді це єдиний шанс на гідне життя для людей. Як не прикро, це реалії нашого сьогодення. Про роботу, ризики та правила безпеки при працевлаштуванні за кордоном розповіла «Новій газеті» директорка приватної агенції з посередництва у працевлаштуванні в Україні та за кордоном Олена Маслова, яка вже більше двадцяти років працює в цій сфері.
– На що варто звертати увагу бажаючим заробити за кордоном, щоб не стати жертвами шахраїв?
– Найперше і головне – фірма, яка займається працевлаштуванням, має бути офіційно зареєстрована, повинні бути всі установчі документи, ліцензія. Номери телефонів мають бути постійними, а не змінюватися щороку. Стаціонарний офіс з куточком споживача і, звичайно, досвід роботи у цій сфері. Чим довше фірма працює, тим більше шансів, що вона надійна, легальна, не кидає людей. Перевірити це також можна на сайті Міністерства соціальної політики, навіть в центрі зайнятості можна запитати, які є в Кропивницькому і області офіційні агенції, що відправляють людей за кордон. Ми працюємо з 1999 року, наш офіс знаходиться в м. Кропивницькому, вул. Гоголя, 80к (Центральний сквер), маємо безстрокову ліцензію від Міністерства соцполітики, співпрацюємо з Державною службою зайнятості.
– При укладанні трудового договору на що в першу чергу варто звернути увагу?
– Найголовніше – має бути написано, що це договір на посередництво для працевлаштування за кордоном, а не надання консультаційних та ін. послуг. На жаль, люди не звертають на це уваги і потрапляють у халепу.
– В яку країну краще їхати на заробітки?
– Спершу варто визначитися, на який термін їде людина – короткостроковий чи довготривалий контракт. Найменший термін – це 90 днів, найдовший контракт – на 2 роки. Наразі легально можна виїхати в Чехію, Польщу, Угорщину, Словаччину, Хорватію, Естонію, Литву, Латвію, Фінляндію. Інші країни у зв’язку з пандемією для українців закриті.
– Чи обов’язково знати мову країни, куди їде заробітчанин?
– Якщо ви претендуєте на більш-менш пристойну вакансію, так. Але якщо їдете різноробом, то звичайно, необов’язково. А взагалі, диплом, досвід роботи і мова, хоча б англійська, – ось переваги для кращого працевлаштування за кордоном.
– Існують вікові обмеження?
– Офіційно ми не можемо цього стверджувати, але роботодавці часто виставляють нам вікові обмеження. І, на жаль, чим далі, тим вік заробітчан зменшується. Наприклад, на заводи, фабрики, склади – 45-50 років обмеження, якщо сільськогосподарські роботи – може бути і 55 років. Бувають випадки, коли ми працевлаштовуємо і 60-літніх людей, але це дуже важко. Хоча бажаючі поїхати на заробітки є й старшого віку.
– Чи забезпечуєте проїзд, проживання, медичну страховку?
– Колись роботодавець все це забезпечував за власний кошт. Проте через недобросовісних клієнтів вони відмовилися від такої практики. Наразі за все платить клієнт. На жаль, роботодавці не хочуть нічого оплачувати, поки людина не відпрацює хоча б один конт-ракт. І якщо працівник зарекомендував себе, то за другим контрактом він вже може їхати безкоштовно, бо роботодавець зацікавлений в ньому.
– Розкажіть про особливості працевлаштування за кордоном в умовах пандемії.
– Найперше (це обов’язкова умова для будь-якої країни), треба зробити тест на коронавірус перед виїздом з України. Далі, по приїзду на місце, необхідна ізоляція терміном 5 – 10 діб залежно від країни. Другий тест роблять після карантинної ізоляції. Є країни, де роблять тести тричі. На карантині надається безкоштовне житло, харчування підвозять люди, які обслуговують майбутніх працівників.
– Умови проживання досить нормальні чи…
– 90 відсотків – це дуже гарні умови проживання. Навіть найгірший гуртожиток за кордоном, кращий, ніж наші студентські гуртожитки, повірте. Буває, що винаймають 3-4-кімнатні квартири і живуть по 2-3 людини в кімнаті. В сільському господарстві (збір полуниці, малини, гороху, робота в теплицях) трішки простіші умови проживання, там може бути і по 5-6 людей в одній кімнаті, 2-ярусні ліжка, бо це сезонна праця на літній період. Проте людей це влаштовує.
– Наостанок, що хочете порадити людині, яка вперше наважилася поїхати за кордон на заробітки?
– При пошуку роботи за кордоном раджу ретельно перевіряти інформацію про роботодавців й погоджуватися тільки на легальне працевлаштування. Хочу попередити наших людей, щоб вони не вірили гарним словам про 2-3 тисячі євро на місяць за пакування цукерок в Німеччині чи Голландії, тому що це афера. Не вірте в те, що солодко написано. Нічого не вміючи, нічого не маючи, не знаючи мови, навряд чи ви заробите такі гроші. Варто зняти рожеві окуляри і розуміти, якщо ви їдете на роботу за кордон, то це важка праця по 10-12 годин, і гроші нікому не будуть платити просто так. Треба їхати на реальну роботу з реальною заробітною платою, а реальна становить близько 1000 євро на місяць, більше там різноробам не платять. Не купляйтеся на лохотрони!
– Якщо все ж людина потрапила в халепу, куди їй звертатися?
– Будь-яка людина, яка їде за кордон, має залишити рідним всі контактні номери і дані фірми, через яку їде, і роботодавця, куди вона їде. Треба знайти в інтернеті телефони найближчого посольства або консульства для страховки і в критичній ситуації звертатися туди по допомогу. Крім того, якщо, звичайно, людина працює легально, вона прирівнюється до місцевих громадян, і за будь-яких проблем треба телефонувати до поліції. В Україні працює Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, де надають консультації мігрантам, номер 527. Усі дзвінки з мобільних телефонів безкоштовні й анонімні.
Нагадаємо, заробітчанина з Кіровоградщини вбили одним ударом в серце.
Читайте також: Нова іпотека під 7%. Кому «доступна»?
Олена Цюцюра, Нова Газета