Як відомо, 2020 рік став ключовим у трансформації медичної системи, оскільки у повному обсязі запрацювала програма медичних гарантій. Але попри реформи проблем в медичній галузі вистачає. Тож де зараз «гальмує» ця система та з якими негараздами зіштовхуються українці, розбиралися кіровоградські журналісти на пресконференції з речницею Національної служби здоров’я України Христиною Петрик, організованою Українським кризовим медіацентром та Естонським центром східного партнерства.
– В Україні раніше такого не робили, вперше пацієнт отримав чіткий перелік медичних послуг і правила, як ці послуги він може отримати безплатно, – розпочала зі вступного слова пані Христина. – Це і є програма медичних гарантій. Змінився рух коштів у медичній системі. Гроші пішли за пацієнтом. Це означає, що будь-яка людина в будь-який момент зможе отримати медичну допомогу, не зазнаючи катастрофічних фінансових витрат. Суть нашої роботи – працювати в інтересах пацієнта і закуповувати ці медичні послуги за програмою медичних гарантій, якими пацієнт може користуватися. З квітня минулого року усі заклади, які надають спеціалізовану медичну допомогу, по всій країні уклали договори з Національною службою здоров’я і почали отримувати гроші не субвенцією, як це було раніше, а за договором. Договір розраховується на основі того, скільки заклад може надати послуг, скільки реально пацієнтів може пролікувати. Якщо говорити про Кіровоградську область, то ми уклали 93 договори з медичними закладами.
– Як працювати медична служба в сільській місцевості, де величезні території, а старенькі залишилися сам-на-сам зі своїми проблемами? У населення немає доступу до необхідної медичної допомоги. Амбулаторія на грані закриття, і вся громада має надію тільки на районну лікарню, а до районної лікарні дістатися теж проблема.
– У цьому процесі важливо, щоб кожен розумів свою зону відповідальності і включався в роботу. Згідно із законом надання медичної допомоги в регіоні залежить від місцевої влади, від її представників, але ми знаємо реалії, знаємо про те, що зараз відбувається з децентралізацією. Дійсно, у невеликих містах і селах вибір лікарів невеликий або ж його немає взагалі. Втім, примусити лікарів працювати там не було завданням медреформи.Ми повинні зрозуміти одну річ – що громада повинна відповідати за послуги на своїй території сама. Національна служба здоров’я укладає договір з тими надавачами послуг, хто відповідає вимогам, і для неї не важливо, яка назва закладу, хто є власником, для нас важливо, щоб цей заклад міг лікувати згідно з вимогами, які прописані законодавчо. Але чи є ця медична послуга на вашій території фізично – це ваша відповідальність. В такому випадку треба звертатися до місцевої влади і говорити про те, що люди не мають доступу до медичної допомоги. Є різні приклади, як це вирішують, часто роблять мобільні амбулаторії, коли двічі на тиждень приїжджає машина у село, де проживає не менше 500 чоловік, є певні дні, коли приїжджає сімейний лікар і оглядає своїх пацієнтів. Є різні варіанти, все залежить від того, як на місці влада захоче це зробити. Важливий момент, якщо «швидка» відмовляється везти пацієнта, який є у критичному стані, це є порушенням, привід для того, аби звертатися у Національну службу здоров’я зі скаргою. Невідкладні стани, це ті, які загрожують життю пацієнта безпосередньо. Так, «швидка», скоріше за все, не буде приїжджати на температуру 37 чи 38 , але в жодному випадку не має права відмовити пацієнту, життю якого щось загрожує. І така допомога надається безоплатно і без направлення.
– Якщо тарифи, які компенсує НСЗУ, не покривають витрати на лікування хворого, як бути?
– Всі тарифи, за якими ми платимо, закріплені законодавчо, кожен наш крок регламентується буквою закону. Тарифи формувалися за результатами великих досліджень, процес називався кастинг. Все регламентовано постановами і законодавчими актами. Розраховували вартість послуги знизу вгору, тобто брали конкретні лікарні, конкретні регіони, це були Львівська, Полтавська і Одеська області. Визначали, скільки там коштує, наприклад, пролікувати інфаркт, коригували, і на основі цієї суми розраховували тарифи. Ці тарифи єдині для усіх закладів. Тут важливо дивитися на економіку лікарні, як вона ці гроші використовує.
– Чи реально це для такого невеликого міста, як Знам’янка, відкрити хоспіс?
– Паліативна допомога – дуже важливий для нас напрямок, ми її виокремили в спеціальні два пакети. Стаціонарний і мобільний. Понад 400 закладів уклали договори на цю допомогу, і ця кількість зростає. Звісно, якщо лікарня відповідає вимогам, вона зможе укласти контракт. Цей вид допомоги потрібно розвивати, щоб пацієнти могли отримати допомогу, яку потребують. Акцент робимо на мобільні паліативні служби. Так пацієнт лікується вдома і отримує необхідну йому медичну допомогу у звичній обстановці.
– Як отримати направлення на паліативну допомогу?
– Потрібне направлення, його може видати лікар, який веде пацієнта, або сімейний. По Кіровоградській області є 15 закладів, які мають договір на паліативну допомогу, з них 4 у місті Кропивницькому. Сума контракту понад 12 млн грн, і ми вже виплатили 9 млн. Чотири заклади надають мобільну паліативну допомогу.
– Що робити людям, які не уклали договір з сімейними лікарями, наприклад, через брак лікарів?
– Екстрена допомога надається будь-якому пацієнту незалежно від того, чи є у нього договір. Вона надається безкоштовно, якщо відмовляють, звертайтеся у контакт центр НСЗУ за номером 16-77, можна подати скаргу он-лайн на нашому сайті, всі ці скарги ми розглядаємо. Щодо декларації. Чому потрібна така система? Це своєрідний страховий поліс, це вхід до медичної системи. Коли пацієнт задекларований, ми бачимо, на які послуги його направляє лікар. З електронним направленням допомогу можна отримати безкоштовно, відповідно ми знаємо, куди цей пацієнт іде і якому закладу ми маємо заплатити за ту допомогу. Ми чітко бачимо, скількох пацієнтів пролікували, які це були послуги.. Пацієнт може обрати заклад незалежно від місця проживання, він обирає кращих фахівців і кращий заклад. Якщо не вистачає лікарів, варто говорити про це місцевій владі. Кількість сімейних лікарів збільшується, звісно, десь це відбувається активно, а десь – ні. З’являються лікарі-фопи, які відкривають свою приватну практику, таких нині дуже багато. Місцева влада має створити стимул, аби ці спеціалісти мали бажання працювати там.
– НСЗ перевіряє заклади на наявність лікарів, обладнання перед укладанням договору, а за виконання протоколів лікування хто відповідає?
– Ми можемо моніторити лише те, що прописано в договорі, – безкоштовність лікування і в повному обсязі. Щодо лікувальних протоколів ми ними не займаємося, це компетенція МОЗ, ми формуємо політику в сфері охорони здоров’я. Розробляємо, яка має бути послуга, яке обладнання і що входить в цю послугу, які це аналізи, обстеження, консультації, діагностика та ін. Чи в повному обсязі виконують те, під чим підписалися. Що входить в кожен пакет, можна побачити на нашому сайті і зрозуміти, виконує лікарня договір чи ні. Якщо ні, телефонуйте нам, лишайте нам скарги, ми будемо з ними розбиратися. В системі, яка тільки починає трансформувати, дуже багато ще працює не за правилами, ми це бачимо, фіксуємо, але ми бачимо і зміни , які нас надихають і мотивують. Якщо пацієнту не подобається лікар або він розуміє, що комунікація іде не так, він може його змінити. Це дуже важливо, тому що пацієнт також голосує своїм направленням, він обирає того лікаря, який кращий.
– Одним із ключових моментів медичної реформи було підняття зарплати лікарям другої ланки, але судячи з їхніх мінімальних посадових окладів, цього не сталося. Коли ж вони отримають обіцяне?
– Медичні заклади нині мають більше повноважень управлінських, і зарплата лікаря залежить від того, що прописано в колективному договорі між конкретним лікарем і його керівником. Ні МОЗ, ні НСЗУ не приходять і не вказують, чи ви маєте платити 6 тис. грн, бо так написано в якійсь постанові. Все це з квітня минулого року працює зовсім по-іншому, заклад отримує гроші з національного бюджету відповідно до того, скільки пацієнтів обслуговує, і на свій розсуд користується нами. Звісно, згідно з фінансовим планом затверджує його з місцевою владою. Вони прописують, чи є можливості збільшити зарплати працівникам. У нас є приклади (підкреслю, тарифи для всіх одні) і по 53 тис. гривень зарплати лікарям. На жаль, це поки що одиниці, але там люди знайшли можливість, як ці зарплати підвищити, а є приклади, коли заклад має гроші на рахунках у банках або ж просто тримає на, не підвищуючи зарплат. Таких теж випадків вистачає. Багато що залежить від головного лікаря і від колективного договору. Це двостороння угода, яка в кожному закладі укладається окремо.
– Нині стоматологічні послуги будуть платними для всіх?
– У 21-ому році стоматологія буде платною, безкоштовною вона залишиться лише для дітей. Для дорослих лише ургентна стоматологія (невідкладні стани, за направленням) буде безкоштовною. Планове лікування програма медичних гарантій не покриває, це дорогий вид послуг, витратний, майже ніхто в світі за державні гроші не лікує зуби. Дуже часто ці заклади вже комерціалізовані.
– 8 тисяч держава виділяє на пологи, а якщо ускладнення?
– 8 тисяч – це лише пологи, а лікування ускладнень – це окремий пакет, називається неонатальний. Це найдорожчий пакет, заклад отримує до 98 тис. грн залежно від складнощів. Це пріоритетна послуга, до неї підвищені вимоги. І ті заклади, які мають цей пакет, повинні мати обладнання, закуповувати спеціальні ліки для новонароджених.
– Що основне ви б хотіли сказати нашим читачам?
– Я б хотіла сказати, щоб пацієнти користувалися тими перевагами, які зараз їм дає трансформація системи, аби вони знали свої права, кількість безоплатних послуг, які вони можуть отримати. Люди заплатили зі своїх податків за ці послуги, і мають ними користуватися. До поінформовано пацієнта змінюється і ставлення. Ми знаємо, що не завжди легко отримати ці послуги, дуже багато скарг надходить з регіонів – десь вимагають гроші,десь не надають потрібну допомогу. Але якщо пацієнт буде знати свої права, це спростить шлях, яким ми з вами йдемо.
Інтернет-виданням та друкованій пресі дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті «Перша електронна газета», лише за наявності посилання (прямого відкритого посилання для он-лайн медіа) та згадки першоджерела не нижче другого абзацу. Редакція не несе відповідальності за інформацію, оприлюднену авторами блогів та читачами, які здійснюють коментування на сайті і в соцмережах.
«Перша електронна газета» відкрита до співпраці з рекламодавцями. Редакція готова розміщувати оголошення й рекламу, що не суперечать редакційній політиці, з відповідним маркуванням і на комерційній основі.
– В Україні раніше такого не робили, вперше пацієнт отримав чіткий перелік медичних послуг і правила, як ці послуги він може отримати безплатно, – розпочала зі вступного слова пані Христина. – Це і є програма медичних гарантій. Змінився рух коштів у медичній системі. Гроші пішли за пацієнтом. Це означає, що будь-яка людина в будь-який момент зможе отримати медичну допомогу, не зазнаючи катастрофічних фінансових витрат. Суть нашої роботи – працювати в інтересах пацієнта і закуповувати ці медичні послуги за програмою медичних гарантій, якими пацієнт може користуватися. З квітня минулого року усі заклади, які надають спеціалізовану медичну допомогу, по всій країні уклали договори з Національною службою здоров’я і почали отримувати гроші не субвенцією, як це було раніше, а за договором. Договір розраховується на основі того, скільки заклад може надати послуг, скільки реально пацієнтів може пролікувати. Якщо говорити про Кіровоградську область, то ми уклали 93 договори з медичними закладами.
