Важливо

Чи бувають чоловічі та жіночі сімейні обов’язки?

© pixabay.com

«Вона встигає буквально все: і працювати, і прибирати, і доглядати, а він… Не заважає», – цей добре відомий усім сюжет – не жіночі вигадки. Не варто відкидати й той фактор, що нерідко трапляються ситуації, коли все навпаки. Проблема нерівномірного розподілу обов’язків у сім’ї багатогранна та досить характерна для українських сімей. Для родини важливі і продуктивна праця, така, де треба заробляти на прожиття, і репродуктивна, де догляд за членами родини, яка зазвичай, не оплачувана складна, і ще можуть бути і якісь громадські активності.

Перша електронна газета підготувала дві зовсім різні історії, об’єднані однією проблемою.

Юра та Ірина

farmer 4897524 1280
© pixabay.com

Іра вийшла заміж після 9 класу. Був скромний розпис в РАЦСі, сімейне застілля без батьків молодої і перша вагітність. Свекруха дуже раділа дружині свого сина. І все хвалилася, який у неї син талановитий – і на гітарі грає, і на баяні, і співає голосом ніжним й глибоким!

Доки Юрко підкорював обласні сцени, Ірина полола городи, гарувала біля плити і чистила сараї. Не зважаючи на те, що чекала дитину, свекруха знаходила їй роботу вдома, не даючи належного відпочинку.

Ірину в пологовий будинок забрали просто з поля. Народила передчасно. Свекруха швиденько перебрала турботи про внука на себе, а на плечі невістки поклала усі домашні клопоти. Іринина мама, яка озвалася до доньки після народження малюка, все просила її залишити чоловіка і вернутися додому, аби отримати вищу освіту і гідне життя.

Донька повертатися не захотіла. Незабаром додому повернувся і Юрій. Приїхав ніби на канікули, які затягнулися, аж поки не прийшов лист про відрахування з училища. Свекруха була вбита горем. Врешті, мама з сином дійшли висновку, що такому самородку освіта не потрібна – і так скрізь прийматимуть на роботу.

Потім друга вагітність, другий декрет, сварки і безробіття.

У декреті Ірина займалася домашнім господарством, аж поки свекруха не стала їй докоряти відсутністю грошей. Тож вона змушена була здати і меншого синочка в садочок, а сама повернулася в магазин торгувати.

«А чоловік допомагав?» – питаємо.

«Ну да! Не заважав!» – сміється.

Щодо Юрія, то він таки влаштувався на роботу, коли старший син школу закінчував, бо треба було гроші на університет збирати. Тож повернувся у будинок культури – сторожем.

Заробляла Ірина непогано, але все йшло на синів. Молодший вступив у київський виш. Столична освіта вимагала чималих грошей. І вдягнутися ж модно треба. І погуляти десь хочеться. Про те, що хочеться мамі, в сім’ї ніхто не думав. Та й сама вона теж не думала.

На роботі люди почали помічати, що Ірина виглядає хворобливо, питали чи все добре в родині. Довелося звільнитися. Кілька тижнів вона сиділа вдома, поралася по господарству, думала… А потім знайшла агента через інтернет і влаштувалася на роботу в Польщу.

«Я вирішила їхати, бо там більше платять. Люди і на хати, і на машини заробляють, і на Єгипет. То і я вирішила – поїду, зароблю, синів довчу, в хаті ремонт зроблю, десь з Юрком відпочити поїдемо. Бо хто ж на той Єгипет заробить, як не я. Я ж сильна жінка», – впевнено каже Ірина.

Олена та Ігор

дівчина жінка
© pixabay.com

Ігор забезпечений чоловік. У свої 32 роки мав бізнес та красиву й привітливу дівчину Олену. Їхні стосунки розвивалися дуже швидко. Зустрічалися вони приблизно місяць, потім з’їхалися.

Клопотів у новій квартирі було достатньо, особливо з ремонтом. Дівчина не приймала жодної участі в цьому, казала, що не «жіноча» це робота і таким повинен займатися чоловік. На квартиру Ігор витратився дуже сильно, та й матеріал для ремонту також вдарив по бюджету майбутньої родини, тож грошей на робочих просто не було. Поки Олена жила у батьків, її хлопець облаштовував їм гніздечко.

Нарешті все було готове до переїзду. Життя їх було спочатку тихим, спокійним та казковим. Кожного вечора романтичні вечері, ресторани, прогулянки нічним містом, посиденьки з друзями. Здавалося, що обоє не пам’ятали себе від щастя та були впевнені, що знайшли своє єдине на все життя кохання.

Він старався встигати скрізь і на кухні, і на роботі, і бути підтримкою для своєї дівчини, а вона не заробляла, завжди пропадала з подружками та вдома бувала рідко. Так йшов другий, третій, десятий місяць спільного проживання. Одружуватися на таких засадах Ігорю не хотілося, бо цей шлюб не привів би ні до чого хорошого. Так він і відмахувався від цих питань, аж поки Олена не повідомила йому радісну новину – вона вагітна. Цей аргумент відкинув усі підозри та думки про розставання довелося зіграти весілля.

Із появою донечки життя не змінилося на краще. Ігор почав помічати, що догляд за дитиною теж на ньому. Тепер кожного разу, коли він повертався із роботи, його чекала гора немитого посуду та ніч без сну біля немовляти, бо мамі потрібно відпочивати. Так вони жили і донька росла в батьковій любові, а мама щоденно пропадала в спортзалах та салонах, щоб відновитися після пологів. Ігор вже точно переконався, що навіть тоді, коли він робив ремонт та докладав величезних зусиль, щоб бути завжди поруч з нею, вона просто розраховувала на безтурботне та забезпечене життя. Ці думки пекли йому серце, але у той час це було неважливо. Як і зараз. Бо в нього є донечка, якій він ладен віддавати все та навіть більше, а головне вчити її любити людей, а не гроші.

Про основну причину таких непорозуміннь в родині, через питання розподілу сімейних обов’язків нам розказала екпертка з гендерних питань Ольга Гріднєва:

«Це досить складне питання, але одна із причин – гендерні ролі, які традиційно закріплені у нашому суспільстві і які можуть бути неприйнятними для конкретної сім’ї/конкретних людей. Тобто мова іде про те, що є певні очікувані зразки поведінки, діяльності, що приписуються як «притаманні» жінці чи чоловіку. Але при цьому абсолютно ігноруються здібності конкретної людини, умови, в яких ця людина живе, і таке інше.

Наше суспільство очікує, що ролі розподілені так: продуктивна праця (заробляння грошей) – це «чоловіча» роль, а репродуктивна праця (щоденна робота по дому, піклування про членів сім’ї) – це «жіноча» роль. Хоча здатність готувати їжу, прибирати та виконувати іншу роботу по дому – це навички, які може опанувати людина будь-якої статі. Відповідно, якщо людина мислить лише через призму таких стереотипів, виникають непорозуміння чи, навіть, сварки, тому що такий жорсткий розподіл може бути неефективним у конкретних стосунках.

Демократичні родини, які об’єктивно оцінюють весь обсяг праці, необхідний для їхнього функціонування (і заробляння грошей, і роботу по дому, бо кожний з цих видів праці є важливим для спільного добробуту) і перерозподіляють його таким чином, щоб був щоденний співмірний внесок кожного члена родини, таких проблем не мають».

Ми опитали користувачів соцмереж, яка з цих двох історій частіше зустрічається в житті, на їхню думку. Загалом відгукнулися 50 осіб, із них 25 хлопців та 25 дівчат вікової категорії від 18 до 27 років. Сорок осіб вважають, що чоловіки частіше не дбають про родину і лише десятеро впевнені, що дівчата дуже часто бувають неробами та часто кажуть «чоловік повинен». Але цікавий факт: чоловіки більше голосували проти себе, та визнавали свою інертність в сімейному житті, а дівчата голосували за бездіяльність жінок. Отож 80% опитаних вважають, що родини з лінивими татусями зустрічаються частіше, ніж з такими ж мамами, а ось 20% – навпаки.

За порадою, як краще розподіляти обов’язки в родині ми пішли до сімейного психолога Оксани Клименченко:

«Проблема розподілу обов’язків у сім’ї зазвичай не є головним запитом пари до сімейного психолога, але в процесі консультування випливає як один із постійних чинників виникнення конфлікту в сім’ї. Я вважаю, що найкращим варіантом вирішення цієї проблеми є конструктивний діалог між партнерами. Завдання такого усвідомленого спілкування – почути один одного, сформувати свої правила розподілу обов’язків, які допоможуть покращити життя кожного з партнерів. На сьогодні є багато найрізноманітніших варіантів знаходження компромісу в цьому питанні. Люди не повинні керуватися стереотипами, які були створені в минулому на підставі статевих ознак і нав’язаних гендерних ролей. Жінка може працювати, а чоловік – готувати їсти, якщо їм обом так буде комфортно. Немає універсального шаблону розподілу хатніх справ за ролями, взаєморозуміння та взаємодопомога – головні помічники кожної родини в вирішенні цього питання».

Значна частина проблем, які ладні зруйнувати родину, можуть бути вирішені навіть однією ґрунтовною розмовою. Але спершу ми маємо вивільнитись від стереотипів про «не чоловічу» і «не жіночу» справу та навчитися розуміти одні одного.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Діана Коверзнєва для Першої електронної газети

Поширити:

Залишити коментар:

коментар