День Збройних Сил України, або, як його ще називають, День української армії, вже давно перестав бути формальним святом в нашій державі. З початком воєнних дій на Сході та анексією Криму щодня мужні бійці захищають мир та спокій у наших оселях. Іноді ціною власного життя. Низький їм уклін і вічна шана!
Звісно, в цей день потрібно згадати полеглих бійців, та я б хотів підняти ще одну болючу тему, про яку не прийнято часто говорити в нашому суспільстві, а саме про те, як важко тим бійцям, які повернулися із зони АТО адаптуватися до життя в соціумі. Мало хто замислюється над тим, яких титанічних зусиль їм коштує розпочати цивільне життя після усього побаченого та пережитого.
Обов’язок кожного з нас підтримати Героїв, завдяки яким ми спокійно живемо, працюємо, виховуємо дітей та маємо мирне небо над головою. Для цього непотрібно багато зусиль – достатньо доброго слова, дружньої поради, простої людської підтримки. Це під силу кожному з нас.
Також, не можна в цей день не згадати українських моряків, які зараз знаходяться у російській в’язниці. Важко уявити, що подібні речі можливі у ХХІ столітті. Тож нам залишається вірити в те, що вони скоро повернуться додому і молитися за одужання поранених.
Я хочу привітати з Днем української армії кожного: і бійців у окопах, і волонтерів, які роблять життя воїнів у зоні АТО легшим та безпечнішим, і усіх тих, хто захищає тил та підтримує наших Героїв. Хоч зараз це свято із гірким присмаком, та я вірю, що скоро все зміниться на краще. Бажаю усім українцям лише одного – мирного неба над головою!
Слава Україні!
З повагою, президент ФК «Зірка» Максим Березкін