У Кропивницькому, в актовій залі НВО №6 з великим успіхом стартував перший у 2018 році літературний салон, присвячений 115-річниці від дня народження Юрія Яновського – письменника, який в буремні роки наступу тоталітаризму на українське слово, нищення цвіту української інтелігенції не просто вижив, а зміг зберегти свій неповторний голос – голос письменника-неоромантика.
Про це йдеться на сайті міськради, повідомляє Перша електронна.
Літературні салони у Кропивницькому стали традиційними з ініціативи міського голови Андрія Райковича, яку натхненно підтримали педагогічні і учнівські колективи закладів освіти обласного центру.
Минулого року в школах міста відбилася два таких свята українського слова: гімназія імені Тараса Шевченка приймала шанувальників творчості Євгена Маланюка, а ЗОШ №31 присвятив літературний вечір 203-ій річниці від дня народження Великого Кобзаря.
У цьогорічному літературному салоні взяли участь професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко, який зробив значний внесок у популяризацію творчості письменника – земляка, заступник міського голови Наталія Дзюба, начальник управління освіти міської ради Лариса Костенко, голова обласного осередку Спілки письменників України Василь Бондар, директор видавництва «ІМЕКС-ЛТД» Тамара Саміляк, учні шести закладів освіти міста, представники громадськості-шанувальники художньої творчості Юрія Яновського.
“Приємно бачити, що традиція проведення літературних салонів у нашому місті прижилася, у їх підготовці і проведенні беруть активну участь вчителі і учні шкіл, викладачі університетів і студенти, творча інтелігенція Кропивницького, – наголосила у своєму вступному слові Наталія Дзюба. – А для нас особливо важливим є те, що сьогодні слово Яновського оживе завдяки талановитим виступам школярів міста. Давайте підтримаємо їх”!
Учнів гімназії №9 та НВО №18 присвятили свій виступ майстерності Юрія Яновського в описанні мальовничої української природи, рідного степу, бо немає в ньому обману. «Іде до вас людина і ви ще здалеку бачите її всю, її руки, чуєте пісню, тому що степ не гори, степ не ліс. В горах і лісі можна підкрастися, можна схитрувати, обманути. Степ втішає, звеселяє і підбадьорює людину, він не мутить її розум і діє тільки на почуття…».
Доля людини, дитини на війні стала темою виступу вихованців загальноосвітньої школи №30. Воювати і вмерти, захищаючи Батьківщину — це подвиг. Так думав, і так писав Юрій Яновський.
Інсценізація, підготовлена учнями НВО №31, розкрила нерв найвідомішого роману Юрія Яновського – «Вершники», книга болю і страждання українського народу, поеми українського духу, волі до життя та традицій гуманізму.
Любов до простору, романтика його підкорення зблизила двох видатних людей свого часу – Юрія Яновського і Сергія Корольова. Саме цій дружбі присвятили свій виступ учні НВО №32.
Юрій Яновський, як і більшість письменників його епохи, прожив непросте і доволі коротке, всього 52 роки, життя. На його долю випали буремні часи, сповнені борінь, зламів, притлумлень людської гідності та інших болісних перемін, котрими увійшла в історію України перша половина двадцятого століття.
Які питання хвилювали Яновського-письменника? Яким болючий нерв реальності він відчув? Над цим міркували учні НВО №6.
