Майже центр селища Павлиш Кіровоградської області. У тихому закутку біля залізниці у приміщеннях колишньої бази райспоживспілки розташувалася ферма з вирощування сомів. Історія ферми «Catfish from Pavlysh», або «Сом із Павлиша» розпочалася приблизно два роки тому. І сом тут вирощується не звичайний, а мармуровий – африканський кларієвий.
Про всі нюанси вирощуванням сомів дізнавалася “Нова газета“.
“Разом із партнерами зійшлися на тому, що треба зайнятися іншим бізнесом, ніж той, що мали, – розповідає керівник ферми Олександр Новохатко. – Відвідали вже працююче сомове господарство, склали бізнес-план і вирішили спробувати себе у рибництві. Згодом встановили два басейни і коли зрозуміли, що справа «пішла», стали розширювати потужності ферми”.
Разом із цим відновлювали занедбані будівлі бази. Зробили ремонт, змонтували економну систему опалення.
Олександр зазначає, що місцева влада всіх рівнів сприяла створенню рибної ферми.
Чому саме мармуровий сом?
“Ця риба дуже смачна і корисна, – пояснює пан Новохатко. – Крім цього, кларієвий сом швидко росте – може набирати за півроку більше кілограма ваги. Тому і собівартість у нього невисока. Для порівняння: свинина у середньому коштує 120 гривень за кілограм, а наша риба – 70. Це дає можливість забезпечити ринок недорогим, але якісним м’ясом. Кларієвий сом – продукт дієтичний, він не містить алергенів, які є в м’ясі деяких інших видів риб, на 100 грамів м’яса припадає добова норма жирних кислот омега 3 та всього 109 ккал, луска зовсім відсутня. Їстівне у нього все – з голови та хребта, наприклад, виходять смачні холодець та юшка. За смаком він чимось нагадує курку, а взагалі «ні риба ні м’ясо» – це саме про мармурового сома – смак залежить від способу приготування. Від українського «побратима» наш сом відрізняється не лише кількістю вусів (вісім проти двох), а й меншою жирністю, повною відсутністю запаху, паразитів тощо. І все це завдяки умовам, у яких його вирощують у Павлиші”.
Технологія досить проста. Соми ростуть у різних басейнах відповідно до віку й ваги. Ці басейни об’єднані у замкнуту систему циркуляції води, яка піддається постійній фільтрації – механічній та біологічній. Остання відбувається завдяки спеціальним бактеріям та ультрафіолету. Дякуючи такому підходу, вода, у якій росте риба, постійно чиста і система потребує мінімального додавання нової води.
Ще однією особливістю африканського сома є його теплолюбність. Тому не тільки стан води, але і температура в приміщеннях під постійним контролем автоматики. Навіть улітку ферму опалюють, щоб підтримувати оптимальний рівень у 25-26 градусів.
Завдяки автоматизації процесів керувати усією системою може лише двоє людей.
Дешевий корм – поганий сом
Окремий і важливий напрямок – харчування вусанів. Усі корми тут перевірені та сертифіковані. Для годування малька використовується якісний іноземний корм відомих світових брендів. Доросла ж риба харчується винятково морською тюлькою без додавання жодних антибіотиків, стимуляторів росту чи інших хімічних домішок.
“Таке харчування недешеве, але ми на це йдемо, оскільки для нас якість важливіша, – зазначає пан Новохатко”.
На підтвердження слів наш співрозмовник показує експертний висновок лабораторії ветмедицини. Фактично всі показники дійсно вражають. Наприклад, згідно з державними нормативами, допустима норма вмісту цезію у рибі – 130, а в сомі з Павлиша – менше 3,81. Приблизно така сама картина і за іншими показниками якості.
“Вага павлиського сома для продажу становить від 500 грамів до 5 кг. Невеликих беруть ресторани, – пояснює керівник ферми «Сом з Павлиша», – щоб порція із цілого сома помістилася на тарілку. На Кіровоградщині купують здебільшого 1,5-2-кілограмових сомів. Торговельні мережі теж цікавляться нашою рибою, але, на жаль, вони ще не дуже вміють його продавати. Невелика точка на ринку може продати навіть більше, ніж супермаркет. До речі, у Кропивницькому ми ще не маємо партнерів, тому ласкаво просимо охочих до співпраці”.
Власного цеху з переробки на фермі немає, хоча плани про його створення існують. Поки що за бажанням клієнта рибу можуть закоптити чи приготувати в інший спосіб на замовлення у партнерів.
«Еко» і «євро» плани
Зараз ферма «Сом із Павлиша» здатна запропонувати 50 тонн риби на рік. У зв’язку із об’ємами продукції згадуємо про можливість експорту в Євросоюз, адже асоціація з ним дозволяє це робити значно простіше, ніж раніше.
“Ми цікавилися цією темою, – зізнається Олександр. – Головна перешкода – недостатні обсяги виробництва. Європейські покупці просять щонайменше 10 тони риби на тиждень. Зараз ми готуємося до розширення потужностей і сподіваємося вийти на 100 тони на рік вже у 2018-му. Тоді й буде можливість детальніше розглянути цей напрямок збуту”.
Стратегічним же завданням, перспективою Олександр називає повне безвідходне екологічне виробництво. На підході – вирощування каліфорнійського черв’яка, який перероблятиме відходи діючого виробництва у якісне добриво. А увінчуватиме плани, так сподіваються на фермі, екомістечко, в якому можна буде не тільки поласувати продукцією, але і розважитися: порибалити, відпочити після екскурсії по фермі, придбати сувеніри тощо.
“Цей бізнес, – каже Олександр, – не з тих, куди вкладають гроші для швидкого отримання надприбутків. Він вимагає постійної уваги, ним треба жити. Тут я бачу себе через 10-20 років і щиро вірю, що наша ферма може приносити не тільки дохід для власників, а й користь громаді, розвиваючи місцевість та забезпечуючи країну якісною здоровою продукцією”.
Фото “Нової газети” та з архіву підприємства